Сталеві прогнози на 2022-й рік

Під кінець року особливо кортить зазирнути у майбутнє. Деякі компанії та аналітичні центри вже поділилися своїм баченням, куди рухатимуться ринки сталевої продукції наступного року. Коротке резюме: цінові піки галузь вже пройшла у 2021-му. Далі вартість як сировинних матеріалів, так і виробів зі сталі просідатиме. Тільки у першому випадку набагато глибше, ніж у другому.

Схід топить руду

У листопаді ціни на руду на світових ринках знизилися до 18-місячного мінімуму. Буквально за півроку вони обвалилися втричі, усе завдяки Китаю. Зараз у китайських портах ціна залізорудної сировини складає трохи більше ніж 80 доларів, але при цьому рівень складських запасів наближається до 150 млн тонн – максимуму за два останні роки. «І це ще не цінове дно», — стверджують аналітики китайської брокерської компанії Zhongzhou Futures. Через боротьбу з брудними виробництвами та перебоями з електропостачанням металургійні комбінати в КНР скорочують обсяги виробництва. Щомісячне падіння виплавки спостерігається ще з липня. І продовжуватиметься, на думку експертів, як мінімум до лютого, коли у Пекіні відбудуться зимові Олімпійські ігри. Найімовірніше, навіть довше. «Природні зимові обмеження на агломерацію та виробництво сталі в умовах високих запасів, які продовжують зростати, виключають будь-яке значне підвищення попиту на залізну руду в Китаї до кінця першого кварталу 2022 року», – переконані в консалтинговій компанії Wood Mackenzie.

Безумовно, китайський спад вплинув на увесь ринок. Аналітики Fitch Ratings у своєму останньому листопадовому прогнозі знизили очікування середньорічних цін на залізну руду у 2022-му році до 90 доларів за тонну Хоча ще місяць тому писали про 130 доларів. Якщо ж поглянути на середньострокову перспективу, то фахівці Fitch взагалі бачать падіння цін до 65 доларів у 2025 році та до 52 доларів у 2030-му. «Ми очікуємо, що ринок залізорудної сировини буде збалансованішим у 2022-му, після великого дефіциту цьогоріч. Запаси зросли і, ймовірно, залишаться вищими, ніж у попередні два роки, а це сприятиме стримуванню цін у 2022 р. Проте зростання витрат, включаючи судноплавство, процентні ставки та дотримання екологічних вимог зменшать ризики погіршення ситуації в найближчі роки », – пояснює свій прогноз агентство.

У той же час стрімке зниження цін на руду не означає, що попит на цю сировину так само зменшиться. Більшість галузевих гравців схильні сподіватися, що постковідне відновлення економік стимулюватиме виплавку сталі, а відповідно і потребу у сировині. Навіть якщо металургія Китаю зупиниться на паузі, то на більшу активність чекають від США, ЄС, Індії. За прогнозами ще одного глобального маркетингового агентства Research And Markets, обсяг світового ринку залізної руди до 2026 року зросте до 2,7 млрд метричних тонн. Для порівняння: у 2020 р. він становив 2,1 млрд тонн. При цьому у 2026 р. на ринок Китаю все одно припадатиме 1,6 млрд тонн глобального споживання залізної руди, попри те, що темпи підвищення попиту там будуть помітно нижчими, ніж в інших країнах.

Не виявляють поки що надмірного занепокоєння і рудовидобувні компанії. «Ціни на руду все ще залишаються високими, вони просто вже не на рекордно високому рівні», — заявив під час листопадового конференс-колу з акціонерами генеральний директор ВНР Майк Генрі. За його словами, навіть коли ціни на сировину опустилися нижче 90 доларів за тонну, вони все ще суттєво вищі, ніж витрати компанії. За його словами, Китай уже третій рік поспіль виплавляє понад 1 млрд тонн сталі. І попри всі нинішні обмеження, він не зможе обійтися без масштабного імпорту залізорудної сировини. Тому в ВНР хоч і не розраховують на повернення до рекордних рівнів цін на сировину, що спостерігалося у травні-червні 2021 р., але прогнозують стабілізацію цін у короткостроковій перспективі. Бразильська компанія Vale свою стратегію також будує, виходячи з того, що попит на руду зростатиме. У 2022 році вона планує наростити видобуток на 5-20 млн тонн, залежно від кон’юнктури. Представники компанії Rio Tinto повідомили, що хоча попит на руду з боку Китаю ослаб, у порівнянні з першою половиною 2021 р., але він залишається стабільним і відмов від раніше укладених контрактів не спостерігається. Втім, і рекордних прибутків, про які компанії радісно готові відзвітувати перед акціонерами за підсумками поточного року, 2022-го вже не буде.

Захід тримає сталь

На тлі різкого падіння цін на залізорудну сировину котирування на брухт та сталеву продукцію демонструють розмірене, плавне зниження, яке цілком можна списати і на сезонний фактор. Продавці вважають за краще притримати товар, сподіваючись на швидке відновлення активності на ринках. Схоже, вплив пандемії вже перестав грати стримуючу роль. Наприклад, асоціація Worldsteel очікує, що у 2022 р. попит на сталь зросте на 2,2% – до 1896,4 млн тонн. Зокрема, за групою розвинених країн Заходу очікується зростання споживання на 12,2% у 2021 р. та 4 ,3% у 2022 р. Це після падіння на 12,7% у 2020 році. А ось від Китаю приросту поки що не чекають.

Згадувана вище компанія Wood Mackenzie, заглядаючи в майбутнє, прогнозує, що до 2050 р. світове споживання сталевої продукції зросте по відношенню до показників 2020 р. на 23% і складе 2,3 млрд тонн. Найбільше попит, ймовірно, зросте в Індії, країнах Південно-Східної Азії та Південній Америці, в той час як Китай вже в поточному десятилітті пройде пік попиту. Про те, що тотальний вплив КНР на цінову динаміку слабшатиме, вказує навіть порівняння ситуацій на регіональних ринках на кінець поточного року. Якщо в Китаї слідом за залізною рудою впали ціни і на катанку, і на арматуру, то на біржах Нью-Йорка та Лондона вони продовжують триматися на дуже високому рівні, відстаючи від літніх піків не більше ніж на 10%.

Аналітики пояснюють це кількома причинами. Нещодавно Конгрес слідом за Сенатом підтримав інфраструктурний законопроєкт президента Джо Байдена, що передбачає федеральні інвестиції обсягом до 1,2 трлн доларів і, як наслідок, стабільний попит на сталеву продукцію для здійснення цих проєктів (будівництво та модернізація доріг, мостів, портів тощо). п.). Другий момент – це активна позиція західних країн у питанні декарбонізації та курс на закриття зайвих металургійних потужностей. Отже, надлишку пропозиції на цих ринках, ймовірно, не буде, що дозволить зберегти ціни на метал у високому тонусі.

Самі виробники сталі у наступний рік дивляться з оптимізмом, хто зі стриманим, а хто й не дуже. Наприклад, німецький концерн ThyssenKrupp очікує, що споживання сталі в Європі наступного року повернеться до рівня 2018 р. Тоді воно досягло піку на позначці 152 млн тонн. У компанії відзначають, що можна було б розраховувати і на більше, але поки що гальмує автомобільна промисловість, яка все ще має проблеми з постачанням напівпровідників. Через це вона поки що не зможе заробити на повну силу.

Тайванська China Steel сподівається, що в 2022 р. після схвалення інфраструктурного законопроєкту Байдена попит на сталь у США збільшиться на 3-4%. А СЕО індійського гіганта Tata Steel Т. В. Нарендра нещодавно озвучив і досить оптимістичний прогноз щодо цінових параметрів. На його думку, якщо в останні 7-8 років середні ціни на гарячекатану рулонну сталь перебували в діапазоні 400-450 USD за метричну тонну, то найближчими роками вона підніметься до рівня 600 USD. Так, це все одно нижче, ніж зараз (на азіатських ринках рулон торгується по 750-790 USD/т, на американських ще дорожче), але значно більше, ніж отримували виробники сталі до 2021 року.