Чому Україні важливо продовжити мито на експорт металобрухту?

1 березня у Верховній Раді зареєстровали законопроект №5175 про продовження мита на експорт металобрухту ще на 5 років. Саме про це просили металурги українських законодавців ще в середині лютого. Адже, мито діятиме ще півроку, а його скасування загрожує вкрай важкими наслідками для вітчизняної металургії зокрема та економіки загалом.

Стратегічна сировина

Попри регулярні спади та рецесію, українська металургія залишається базовою галуззю економіки країни. Підприємства ГМК формують близько 26% валютних надходжень, 12% ВВП, понад 30 млрд грн відрахувань до бюджетів всіх рівнів, а також забезпечують роботою понад 600 тис. осіб (з урахуванням суміжних галузей), що важливо в прифронтових областях України.

При цьому для металургійних підприємств брухт є стратегічною та дефіцитною сировиною, без якої виробництво сталі неможливо. У конвертерній технології частка брухту становить до 25% від всієї сировини, тоді як для електрометалургів цей показник досягає 90-100%.

Саме тому ще в лютому президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков виступив з ініціативою продовжити дію експортного мита на металобрухт в розмірі 58 євро / тонну на найближчі п’ять років. «Мито показало свою ефективність, ми зберегли десятки тисяч робочих місць, і це дуже хороший приклад грамотної державної політики в умовах скорочення обсягів брухтозаготівлі», — резюмував він.

Дійсно, згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, дефіцит брухту на українському ринку скоротився з 0,85 млн тонн у 2015-му році до 0,6 млн тонн у 2016-му і 0,3 млн тонн у 2017-му роках. А починаючи з 2018-го року, українські металурги не повідомляли про дефіцит із забезпеченням заготовленим в Україні ломом.

«Торік особливого дефіциту брухту не спостерігалося, і я вважаю, що це є наслідком своєчасно введеного у дію експортного мита», — говорить один з авторів законопроекту, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Водночас, за даними «Укрметалургпром», брухтозаготівля в Україні, починаючи з 2000-х років, постійно скорочується. Наприклад, якщо у 2011-му році заготівля металобрухту становила 7,5 млн тонн, то у 2015-му році — вже 4,2 млн тонн. Більше того, останні роки брухтозаготівельна галузь оновлює антирекорди зі збору брухту: 2018 й — 3,7 млн тонн, 2019 й — 3,1 млн тонн, 2020-й — 2,9 млн тонн. Останній показник — це історичний мінімум!

Проти експорту брухту знайшли прийом

Природно, що 4-річний період роботи мита не пройшов безслідно для експортерів брухту. Якщо до введення обмежувальних заходів, у 2015-му році, вони вивезли на зовнішні ринки 1,2 млн тонн металобрухту, то вже за підсумками січня-листопада 2020-го року цей показник опустився до 33 тис. тонн.

Втім, в об’єднанні стверджують, що державі набагато вигідніше переробляти брухт всередині та експортувати вже готову металопродукцію. Так, з 1 тонни експортованого брухту український бюджет отримує 1900-2000 грн, тоді як 1 тонна брухту, переробленого в сталь, приносить державній скарбниці 8200 грн податкових надходжень.

Згідно з даними Держмитслужби, основними напрямками українського експорту виступають вже ніяк не наші основні торговельні партнери, а країни, які проводять щодо України економічно недружню політику.

«Коли ми говоримо про мито на експорт металобрухту з України, ми насамперед розуміємо експорт до Туреччини та Придністров’я, — зазначає Дмитро Кисилевський. — У Туреччині проти української металопродукції діють різні захисні заходи, а Придністров’я — це російський анклав, і навряд чи Україна повинна сприяти його економічному зростанню, експортуючи сировину, якої не вистачає своїй власній країні».

Нагадаємо, що в Придністров’ї розташований Молдовсьий метзавод, який отримує практично безкоштовну електроенергію та природний газ з Російської Федерації. Відтак, підприємство має можливість скуповувати металобрухт на українському ринку за абсолютно неринковими цінами, і тільки вивізне мито стримує завод від повного «знекровлення» української металургії.

Лом під замком

Починаючи з літа 2020-го року всі більше і більше країн стали обмежувати експорт брухту, щоб забезпечити сировиною власну металургію. Наприклад, Аргентина заборонила вивезення металобрухту до кінця 2021-го року, у різні періоди ОАЕ, ПАР, Вірменія вводили тимчасові заборони на експорт брухту. А в Росії прийняли рішення підвищити експортне мито відразу втричі, щоб зупинити відтік сировини за кордон.

«Практично всі країни з розвиненою металургією, у яких менш розвинене машинобудування, так чи інакше обмежують експорт брухту», — стверджує Олександр Каленков. До речі, Україна практично не має внутрішнього ринку збуту готової металопродукції на відміну від інших металургійних країн. Понад 85% вітчизняної сталі експортується.

Необхідно зауважити, що навіть в Євросоюзі заговорили про обмеження на вивезення сировини. Так, Європейська асоціація виробників сталі (Eurofer) прямо закликала Єврокомісію вжити відповідних заходів. «Цінність металобрухту, як екологічно чистішої сировини для виробництва сталі, буде рости як в Україні, так і за її межами у зв’язку з прагненням Європейського Союзу досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року», — вважає Дмитро Кисилевський.

Адже металобрухт — це сировина, використання якої при виробництві сталі дозволяє скоротити викиди CO2. Тому, допускає нардеп, попит на нього буде рости як в ЄС, оскільки місцеві виробники будуть прагнути знижувати викиди, так і в країнах-торговельних партнерах ЄС, оскільки їх бізнес буде залежати від екологічних вимог ЄС.

Наприклад, виконавчий директор транснаціонального металургійного холдингу GFG Alliance Санжив Гупта, який володіє метзаводами на території Великобританії, запропонував владі ввести мито на експорт металобрухту, щоб стимулювати переробку сировини всередині країни. «Якщо ми зупинимо експорт металобрухту і замість цього будемо його переробляти, ми зможемо забезпечити металургів цінною сировиною», — зазначив він.

Керівник Центру розвитку ринкової економіки CMD-Ukraine Ігор Гужва стверджує, що металобрухт — це класичний вид ресайклінгу, тобто переробки відходів. «І цей напрямок зараз закладається в Європейський зелений економічний курс. Тому і ми, як країна, яка інтегрується до Європи, зобов’язана впроваджувати у себе ці норми», — вважає експерт.

Продовжити, не можна скасувати

Загалом, металурги та народні депутати впевнені, що продовження мита на експорт металобрухту принесе Україні низку очевидних економічних вигод. Як стверджується в пояснювальній записці, мито допоможе зберегти 21,5 тис. робочих місць та створити 3,5 тис. нових, посприяє додатковому зростанню ВВП завдяки металургії та суміжним галузям, а також допоможе зменшити споживання енергоресурсів та викидів СО2 . Крім того, нардепи очікують залучення додаткових інвестицій в металообробну галузь України, зокрема, технологічне переоснащення основних засобів метпідприємств, яке набуває особливої ​​актуальності в умовах розгортання Європейського зеленого курсу.

Але в разі, якщо дію мита не продовжити, вітчизняна металургія зокрема і економіка України в цілому зіткнеться з вкрай важкими наслідками. Очікується уповільнення темпів зростання ВВП на 0,24%, скорочення 21,5 тис. робочих місць і втрата близько 3,5 тис. потенційно нових робочих місць, зменшення податкових надходжень на 1 млрд гривень як по операційній діяльності підприємств галузі, так і з доходів населення, зайнятого в металургійному виробництві та суміжних галузях. Тільки за перший рік металурги недоотримають 817,1 тис. тонн металобрухту, а його дефіцит сягне 23% від наявних потреб.