Зимовий збір: пожвавлення ринку сталі покращило і перспективи заготівлі брухту

Динаміка розвитку брухтозаготівельної галузі зазвичай повністю відповідає поточним тенденціям у основних споживачів металобрухту – виробників сталі. Перша половина поточного року для металургів виявилася складною. Однак у міру відновлення світової та української економіки, покращилася й виробнича ситуація у металургії. У підсумку зниження основних показників брухтозаготівельної галузі за 11 місяців 2020 року становило близько 8%. При цьому брухтозбір скоротився на 7,9% – до 2,77 млн тонн, а поставки брухту на меткомбінати зменшилися на 7,8% – до 2,6 млн тонн.

Слід зазначити, що протягом усього 2020-го року темпи падіння брухтозбору знижувалися. За підсумками першого півріччя. спад показників ринку сягав 23%, за дев’ять місяців – уже 12%. На VII Міжнародній науково-технічній конференції «Український ринок металобрухту: практичні аспекти та сучасні виклики», що відбулася 18 грудня, Володимир Бублей, президент асоціації «УАВтормет», нагадав, що зовсім нещодавно падіння брухтозаготівлі за підсумками року прогнозувалося на рівні 15-20%. Однак тепер прогноз покращили до мінус 8-10%. За оцінками «УАВтормет», наприкінці року об’єми брухтозаготівель становитимуть 2,8 млн тонн, а поставки металобрухту – 2,75 млн тонн.

Позитивні тенденції
Упродовж останніх місяців ціни на металопродукцію на світовому ринку зросли до локальних максимумів за останні кілька років. Судячи з усього, така кон’юнктура має короткочасний характер. Однак вона дає шанс і металургам, і постачальникам брухту покращити фінансове становище. Крім того, малосніжна погода дозволяє не зупиняти процес брухтозаготівлі.

Серед позитивних факторів можна відзначити також різке збільшення експорту чавуну. Зокрема, за 11 місяців 2020-го року українські метпідприємства наростили його відвантаження на зовнішні ринки на 20,2% – до 2,83 млн тонн. Завдяки цьому металобрухт, фактично, замінив чавун у металургійному виробництві всередині країни. Самим же металургам через сприятливу кон’юнктуру на зовнішніх ринках вигідно експортувати чавун, збільшуючи споживання брухту.

Ціновий фактор
Базисом для внутрішніх цін є світова ціна за вирахуванням €58/т. Однак за фактом внутрішні ціни відрізняються від світових в середньому на $80-100/т. У разі збільшення ціни на світовому ринку з певним запізненням «підтягуються» й внутрішні закупівельні ціни метпідприємств.

Таким чином, внутрішні ціни стабільно зростали приблизно із серпня, рухаючись у фарватері світових – з 4,6-4,7 тис. грн в липні до 5,8 тис. грн у вересні. У середині вересня металурги за тиждень підняли ціни одразу до 6,35 тис. грн. Утім, з кінця вересня і до кінця листопада ціни знаходилися на рівні 5,7 тис. грн. З кінця листопада ціни почали швидко рости і за два тижні зросли одразу до 7,35 тис. грн.

Якщо ж внутрішні ціни не будуть «встигати» за світовими, це дасть можливість гравцям брухтозаготівельної галузі з вигодою експортувати сировину навіть з урахуванням високого мита. Аналітики очікують періоду високих цін на металобрухт на світовому ринку принаймні до лютого 2021-го року.

За оцінками Володимира Бублея, існує пряма залежність рівня заготівлі від цін на металобрухт на ринку. Наприклад, за мінімально можливих цін на брухт на рівні $230-235/т місячний обсяг заготівлі становитиме 200-220 тис. тонн або 2,4-2,6 млн тонн на рік. За цін $240-245/т за місяць вдасться зібрати 280-300 тис. тонн брухту, або 3,3-3,6 млн тонн на рік. За $270 і більше за тонну щомісячний обсяг збору може сягати 330-350 тис. тонн, річний – 3,9-4,2 млн тонн. Таким чином, за оцінками заготівельників брухту, мінімальна ціна інтересу для збільшення збору вторсировини становить $240/т.

Чинники-перешкоди
На думку учасників ринку заготівлі брухту, вплив негативних факторів цьогоріч був сильнішим, ніж позитивних. Чимало з них мали адміністративний характер. Зокрема, серед викликів брухтозаготівельній галузі Володимир Бублей назвав затримки з адаптацією закону «Про детінізацію ринку металобрухту», небажання Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів враховувати пропозиції «УАВтормет» до законопроекту «Про управління відходами», надання погоджень і дозволів, а також необхідність оптимізації процедур реалізації брухту через ProZorro.

Також є складнощі з експортом металобрухту до Європейського Союзу. До країн ЄС брухт може поставлятися із застосуванням мита лише €5/т проти €58/т у разі відвантаження до інших країн.

«Продовжується практика відмов у наданні сертифікатів для поставок до країн ЄС. Ця практика, звісно, негласна. Підписати сертифікат – це мито в €5. Не підписати – це €58. Якщо митник підпише сертифікат, то до нього прийдуть правоохоронні органи й почнуть запитувати, «чому ти завдав збитків батьківщині», – зазначає Володимир Бублей.

Також, за словами Станіслава Шефера, директора компанії «Дельта-Імпекс», після прийняття закону про детінізацію ринку металобрухту корупційна складова та проблема «кришування» правоохоронними органами низового збору брухту залишилася, ситуація навіть погіршилася. При цьому рішення цієї проблеми було однією з важливих цілей прийняття згаданого закону.

Ставка зіграла
Найбільше на стан брухтозаготівельної галузі сьогодні впливає встановлене у 2019-му році експортне мито на брухт у розмірі €58/т. При цьому металурги позитивно оцінюють наявність такого заходу. Адже він захищає внутрішній ринок і гарантує наявність сировини. Брухтозаготівельники цієї думки, зрозуміло, не поділяють.

За 11 місяців 2020 року експорт брухту скоротився на 19,4% – до 32,9 тис. тонн. За той самий період імпорт впав на 55,8% – до 21,1 тис. тонн. За оцінками «УАВтормет», за підсумками 2020 року експорт брухту становитиме 40 тис. тонн (у 2019-му – 40,9 тис. тонн), імпорт – 30 тис. тонн (47,7 тис. тонн). Строк дії мита закінчується незабаром, однак наступного року до закону можуть внести зміни, що продовжать дію мита.

Слід зазначити, що заборона на експорт останнім часом стала дуже популярним заходом захисту внутрішнього ринку й у сусідніх країнах. Наприклад, Казахстан від червня 2020 року запровадив обмеження на експорт металобрухту залізницею на додачу до аналогічних заходів стосовно доставки сировини автотранспортом, які діяли з кінця жовтня 2018 року. Росія також на півроку встановлює ставку експортного мита на брухт в розмірі 5%, але не менше €45 за тонну. Аналогічні заходи розглядають і в ЄС.

Перспектива на колесах
Одним з головних резервів збільшення брухтозбору вважається оновлення залізничної інфраструктури. У 2020 році «Укрзалізниця» збільшила продажі брухту у фінансовому еквіваленті на 50%, а в товарному вигляді – на 40 тис. тонн. У проекті фінплану УЗ на 2021 рік закладено отримання від продажу металобрухту 1,9 млрд грн. За середньої очікуваної ціни реалізації в 5 тис. грн/т виходить плановий товарний обсяг 380 тис. тонн брухту. Нагадаємо, раніше «Укрзалізниця» мала намір збільшити у 2020 році продажі брухту втричі – до 276 тис. тонн. Торік УЗ продала 97,2 тис. тонн металобрухту на 579,9 млн грн.

За словами Руслана Лавренюка, першого заступника директора департаменту майнової політики «Укрзалізниці», держкомпанія розглядає питання про продаж зношених вагонів на власних осях. За місяць-півтора залізничний оператор вийде на ринок з конкретною пропозицією. Постановою Кабінету Міністрів №1041 від 28 жовтня 2020 року внесено зміни, які дадуть змогу «Укрзалізниці» реалізувати металобрухт за спрощеною схемою – без затвердження наглядовою радою і проведення оцінки. Це істотно збільшує можливості УЗ наростити продажі брухту.

За оцінками асоціації «УАВтормет», «Укрзалізниця» забезпечує приблизно 5% брухтозбору в Україні. А на думку Європейської Бізнес Асоціації, УЗ потенційно може реалізовувати близько 300 тис. т брухту на рік. Водночас перспективи збільшення поставок брухту «Укрзалізниці» величезні, враховуючи зношений стан основних складових залізничної інфраструктури. Наприклад, локомотивний парк УЗ зношений на 96%, парк пасажирських і вантажних вагонів – на 88% і 89% відповідно, контактна мережа – на 71%, наявна мережа залізничних шляхів – на 34%.

Джерело: GMK Center