Важкий тягар: у 2019-му брухтозаготівля впала, але знизився і випуск сталі

Брухтозаготівля

Ситуація для заготівельників брухту у 2019-му році розвивалася не дуже вдало. Зниження світових і внутрішніх цін та жорсткість умов експорту сировини (підвищення експортного мита з €42 до €58 за т) зробили зарубіжні поставки фактично неможливими. Фінальним акордом стало зменшення потреби у брухті через загальне зниження виробництва в ГМК у 2019 році.

Надто слабкою втіхою, яка не гарантує швидкої економічної віддачі, є можливе ухвалення незабаром законопроекту №2426 про детінізацію ринку брухту. Зростання цін на сировину на світовому ринку наприкінці 2019 – початку 2020 року теж аж ніяк не допомагає заготівельникам брухту через низьку кореляцію з внутрішніми цінами.

Спад заготівлі
У минулому році об’єми брухтозаготівель скоротилися до 3,052 млн т (-17%), тоді як поставки металобрухту на метпідприємства зменшилися на 10% – до 3,011 млн тонн. Рівень забезпечення потреб металургії у привізному металобрухті сягнув 96%. Нагадаємо, ще у 2018-му брухтозаготівля становила 3,67 млн тонн, а поставки металургам були на рівні 3,34 млн тонн.

Сьогодні експерти галузі песимістично дивляться на перспективи збору брухту. На думку Володимира Бублея, голови асоціації «УАВтормет», спад заготівля брухту триватиме й у поточному році.

«В останньому кварталі 2019-го року ми бачили баланс брухтозаготівлі й брухтоспоживання. Збір брухту був на рівні 150-180 тис. тонн на місяць. На початку 2020 року негативна динаміка продовжилася. За підсумками поточного року, ми очікуємо зниження брухтозаготівлі приблизно на 15% – до 2,5 млн тонн», – додає Костянтин Басс, голова наглядової ради ТОВ «Укр-Мет Альянс». За словами Андрія Андрейчикова, президента Української асоціації вторинних металів і ресурсів, брухтозаготівля знижуватиметься доти, доки не скасують експортне мито.

Експортний занепад
Обсяги експорту та імпорту брухту у 2019-му жодним чином не вплинули на внутрішній ринок. Обсяг імпорту брухту торік хоч і зріс, проте залишився незначним. Минулого року Україна наростила імпорт металобрухту в натуральному вираженні на 17,2% у порівнянні з 2018 роком – до 49,9 тис. тонн. У грошовому еквіваленті показник знизився на 6,4% — до $34,3 млн.

Водночас, через збільшення вивізного мита, експорт брухту майже зупинився. Торік експорт брухту чорних металів у натуральному вираженні впав майже у вісім разів порівняно з 2018-им роком – до 42,2 тис. т, у грошовому – вдев’ятеро (до $11,8 млн).

За словами Костянтина Басса, доволі висока різниця між внутрішніми та світовими цінами не дозволяє експортувати брухт навіть з мінімальною рентабельністю.»Ми постійно моніторимо цінову ситуацію щодо можливостей експорту, але таких можливостей наразі не бачимо», – додає експерт.

За словами Володимира Бублея, заготівельники брухту хочуть цього року розпочати предметну дискусію щодо запровадження формульного підходу до визначення експортного мита.

Чи вистачить сировини?
На тлі зниження рівня брухтозаготівлі постає закономірне питання: «Чи буде сировина у металургів цьогоріч?» На початку осені заготівельники брухту навіть говорили про імовірний дефіцит сировини, адже для цього існували передумови. Технологічні запаси металобрухту на підприємствах ГМК на початку вересня-2019 були на рівні 55-60 тис. тонн. Для порівняння: у січні-2019 запаси брухту на меткомбінатах становили, за даними асоціації «УАВтормет», 160-180 тис. тонн.

Побоювання були марними, дефіциту не було. Рівень забезпеченості металобрухтом меткомбінатів станом на кінець грудня-2019 сягнув 105,2%, його запаси на меткомбінатах становили 140-145 тис. т. У грудні металургам продали 216,8 тис. т брухту за розрахункової потреби у 206 тис. тонн.

Після зниження обсягу виробництва чавуну і сталі у минулому році, аналітики прогнозують, що істотного зростання у 2020-му точно не буде – динаміка збережеться на тому ж рівні або, найімовірніше, навіть знизиться. У таких умовах потреба в брухті цьогоріч залишиться приблизно на рівні минулого року або навіть буде нижчою.

«Достатність обсягу брухтозаготівлі цьогоріч залежатиме від динаміки виробництва сталі. Завдяки невисоким цінам металурги збільшили у 2019-му році частку брухту в шихті», – пояснює Андрій Андрейчиков.

Якщо коротко — то металургів цілком влаштовує нинішня ситуація. Сировини для поточного рівня виробництва поки вистачає, ціни помірні, тобто нічого змінювати загалом не потрібно. Якщо буде дефіцит, його легко можна покрити за рахунок короткочасного підвищення закупівельних цін. Імпорт брухту – не вихід, адже завезена сировина є значно дорожчою. Певною мірою можливий дефіцит брухту можна заповнити сировиною «Укрзалізниці», яка хоче наростити продажі брухту через ProZorro втричі — до 285 тис. тонн.

Ціновий аспект
Дефіцит або профіцит брухту багато в чому залежить від внутрішніх (закупівельних) цін на цю сировину. У минулому році вони знизилися з 6,85-7 тис. грн за тонну на початку року до 4,4-4,5 тис. грн наприкінці, тобто на 35%.

У свою чергу світові ціни на брухт (HMS 1&2 (80:20) CFR Туреччина) торік показали високу волатильність. Почавши із позначки $300/т, ціни трохи зросли у лютому-березні, потім опустилися і стабілізувалися до серпня, після чого почалося зниження до $230-240/т у жовтні-листопаді. До кінця року котирування повернулися до початкового показника – $300/т. І все це через обмежену пропозицію і зростання попиту на прокат.

Динаміка світових цін слабо впливає на внутрішні, оскільки вітчизняний ринок ізольований від світового експортним митом. Відповідно до закону, мито діятиме до середини 2021 року, а отже, упродовж року вже будуть «рухи» щодо його зміни, продовження або скасування.

Теоретично галузь могла б знайти консенсус у формульному ціноутворенні на брухт. Для цього споживачі запропонували свою формулу ціни на брухт, на що заготівельники брухту представили власний варіант. Однак далі публічного обговорення справа не пішла.

Прогноз цін
Експерти галузі прогнозують, що динаміка внутрішніх цін на брухт цьогоріч не зазнає істотних змін, хоча залежно від ринкової кон’юнктури можливі коливання в ту чи іншу сторону. На думку Володимира Бублея, внутрішні ціни нижче за $200-210 за тонну не впадуть. Але вони істотно й не зростуть – металурги не готові до підвищення через слабкий попит на металопродукцію.

«Внутрішні ціни на брухт залежатимуть від динаміки виробництва сталі. Якщо воно зростатиме, то ціни можуть трохи збільшитися», – додає Андрій Андрейчиков.

За словами Костянтина Басса, дуже малоймовірно, що металурги коригуватимуть ціни в бік збільшення через проблеми з реалізацією продукції на світових ринках і, як наслідок, зниження виробництва. «Електросталь» з Курахово взагалі пішла з ринку. Навпаки, є підозра, що на початку лютого металурги намагатимуться знижувати закупівельні ціни на брухт.

Як зазначає Володимир Власюк, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза», внутрішня ціна на брухт у 2020-му впаде до $200/т (через погіршення кон’юнктури на ринку прокату), тоді як світова ціна (HMS 1&2 (80:20) CFR Туреччина) буде на рівні $272/т.

«У 2020 році середня ціна на брухт на світовому ринку збережеться на рівні $270/т, що відповідає цінам кінця листопада – початку грудня 2019 року. Тому поточні ціни на рівні $290-300 видаються завищеними», – додає Андрій Тарасенко, старший аналітик GMK Center.

Зі свого боку Пітер Маркус, керуючий партнер World Steel Dynamics, прогнозує у 2020 році ціновий бум. У разі реалізації оптимістичного прогнозу в березні-квітні ціни на лом можуть сягнути максимуму – $390/т. У червні 2021 року ціни знову візьмуть курс на зниження і опустяться до $270/т. Причинами для такого оптимізму експерт називає підписання торговельної угоди між США і Китаєм і китайську політику стимулювання.

Брухт у законі
Серйозна, але поки що теоретична загроза ринку брухтозаготівлі надходить від запропонованого у минулому році Мінекології законопроекту «Про управління відходами». Документ пропонує прирівняти металобрухт до відходів, що значно ускладнить його збір та переробку, а також призведе до погіршення забезпечення металургів сировиною.

«Усі заготівельники брухту виступають проти регулювання металобрухту законом «Про управління відходами». Ми вважаємо, що для галузі достатньо профільного закону «Про металобрухт». Наразі точаться дискусії про внесення змін до цього закону в рамках законопроекту про детінізацію ринку», – зазначає Костянтин Басс.

Законопроект «Про управління відходами» може цілковито загнати ринок брухтозаготівлі в тінь. Утім, він і зараз на 80% (передусім на первинному рівні) перебуває за межами легального поля. На його детінізацію і спрямований законопроект №2426, який у найбільш оптимістичному варіанті посприяє його «відбілюванню» і зростанню надходжень до держбюджету у 20 разів — до 914 млн грн. У виведенні брухтозаготівлі з тіні зацікавлені всі учасники ринку.

Однак поки що не зрозуміло, коли і в якому вигляді будуть прийняті вказані вище законопроекти, а також як вони насправді вплинуть на ринок. На думку Костянтина Басса, ухвалення закону про детінізацію ринку брухту не призведе до миттєвого зростання брухтозаготівлі та різкого збільшення надходжень до держбюджету.

Джерело: GMK Center