Чому новий закон про детінізацію ринку металобрухту можуть не прийняти?

Брухт

У січні народні депутати мають розглянути законопроект №2426 про детінізацію ринку металобрухту. Рідкісний приклад збігу інтересів збирачів та споживачів брухту, а також держави, яка отримає профіт у вигляді збільшення збору податків і зменшення рівня корупції. Попри низку гучних судових процесів, успіхи України в боротьбі з корупцією не можна визнати занадто вражаючими. Так, у рейтингу сприйняття корупції, який публікує міжнародна антикорупційна організація Transparency International, Україна хоч і поліпшила свої позиції на 10 пунктів, але посідає 127-е місце серед 180 країн.

Чому ж боротьба з корупціонерами просувається так важко? Часто проблема криється в тому, що розібравшись з окремим хабарником, незмінними лишаються причини, які призводять до корупції. На жаль, заготівля металобрухту в Україні як і раніше лишається «сірим» сегментом вітчизняної економіки, на якому годуються нечисті на руку правоохоронці та чиновники. Вся справа у низці законодавчих колізій, які роблять легальну роботу низової заготівлі металобрухту практично неможливою.

Такий колізій у заготівлі брухту налічується п’ять. Причому деякі з них мають абсолютно єзуїтську форму. Це поділ металобрухту на побутовий і промисловий. Причому чітких критеріїв даного поділу немає. Зате є штраф у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів за прийом промислового брухту у фізичної особи. Очевидно, що тільки один цей пункт створює неабиякі можливості збагачення для контролюючих органів.

Більш того, заготівля металобрухту без внесення підприємства до спеціального реєстру в Україні є кримінальним порушенням. Стаття 213 Кримінального кодексу України передбачає за здійснення операцій з брухтом без ліцензії покарання у вигляді штрафу від 1,7 до 8,5 тисяч гривень, а при повторному порушенні аж до трьох років позбавлення волі. От тільки самого реєстру не існує.

Крім того, технічні вимоги до пунктів приймання металобрухту є надмірно завищеними. Зокрема, потрібне обладнання для порізки та пресування сировини вартістю близько 2 млн дол. Дана вимога виглядає логічною для великого промислового майданчика, але для звичайного пункту прийому це щонайменше абсурдно. Особливо з огляду на той факт, що місячний оборот такого пункту не перевищує 200 тисяч гривень.

Вишенькою на торті є заборона на отримання грошей в касах банку на закупівлю брухту. Тобто, офіційно за готівку металобрухт у фізичної особи прийняти не можна — приймальник повинен перераховувати на картку продавцю кошти зі свого рахунку. Зрозуміло, що даний пункт ніхто не виконує і для того, щоб люди могли отримувати готівку за свій брухт, приймальники змушені користуватися послугами конвертаційних центрів, перераховуючи їм за послуги 2-3% від обороту.

За інформацією асоціації «Уавтормет», корупційні витрати при зборі однієї тонни металобрухту складають 200-250 гривень. Тобто при нинішніх обсягах заготівлі металобрухту, на тіньових схемах втрачається 700 мільйонів гривень щороку! І це при загальному обсязі ринку у 20 млрд грн, з якого близько 80% знаходяться в тіні. Оскільки низова заготівля металобрухту знаходиться в тіні, це викликає труднощі у роботі українських металургійних компаній, які постійно стикаються зі звинуваченнями податківців у фіктивності угод з купівлі сировини.

Варто відзначити, що раніше законодавці вже звертали увагу на тіньовий ринок брухту і навіть відстрочили стягнення ПДВ від операцій з сировиною до 1 січня 2022-го року. У Міністерстві економіки три роки працювала робоча група, до складу якої входили представники брухтовиків та металургів. У результаті з’явився законопроект про детінізацію ринку металобрухту, який навіть пройшов через комітет з питань промислової політики, але на цьому процес зупинився.

Депутати Верховної Ради нинішнього скликання виявляють більше рішучості в питанні детінізації секторів української економіки, в яких корупція пустила глибоке коріння. Зокрема законопроекти про виведення з тіні ринків спирту і бурштину вже прийняті. 12 листопада в Верховній Раді був зареєстрований законопроект №2426 про детінізацію ринку металобрухту і вже 4 грудня він був схвалений парламентським комітетом з питань економічного розвитку.

Документом передбачається усунення всіх п’яти причин, за якими сьогодні ринок металобрухту знаходиться в тіні. Також він прибере і проблему фіктивних угод при закупівлі сировини металургами. А для державного бюджету пряма вигода від обілення ринку металобрухту складе додатково 900 млн гривень податкових надходжень на рік. Однак, як зазначає один з авторів законопроекту нардеп Дмитро Кисилевський, це відбудеться протягом 3-5 років після прийняття законопроекту. «Багато в чому результат залежатиме від роботи великих учасників ринку, які зможуть вибудовувати юридичну позицію в роботі з контролюючими органами, керуючись вже новим законом», — відзначає він.

Втім, стимул переходити на легальну роботу для брухтовиків цілком очевидний — адже ті 700 млн грн, які сьогодні втрачаються на хабарях, залишаться у їх кишенях. І це ще не все. «Коли ці низові пункти вивести з тіні, вони зможуть безпосередньо, або значно скоротивши ланцюжок поставок, продавати металобрухт безпосередньо метзаводу або його трейдеру. Це означає, що та маржа, яка сьогодні залишається у посередників, єдина роль яких полягає у перетворенні тіньового товару в легальний, розподілиться між заготівельником і металургом «, — зазначає нардеп.

Заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку прогнозує, що парламент встигне проголосувати законопроект №2426 у першому читанні до кінця січня, а в другому читанні — у березні-квітні. За його словами, зараз законодавці розглядають поправки до другого читання, що стосуються зокрема введення відеофіксації на пунктах збору металобрухту, а також необхідності вимагати від особи, що здає брухт не тільки ім’я, але і паспортні дані. Це, на думку деяких членів комітету, дозволить повністю розв’язати проблему з крадіжками люків, зливових решіток, огорож та силових кабелів.

З огляду на те, що авторами законопроекту є 22 народних депутата з різних парламентських фракцій, голоси для його ухвалення мають знайтися. Щоправда, існує загроза, що ці зусилля можуть бути марними. Йдеться про запропонований ще в минулому році Міністерством екології законопроект «Про управління відходами», у якому пропонується прирівняти металобрухт до інших відходів. «Класифікація металобрухту як відходів практично зведе нанівець всі позитивні моменти, які є в законопроекті про детінізацію ринку металобрухту, — констатує Дмитро Кисилевський. — Тому необхідно відстояти, щоб металобрухт, як і сьогодні, регулювався окремим законом, щоб не зіткнутися з новою проблемою».

В асоціації «Уавтормет» раніше відзначали, що класифікація брухту разом з іншими відходами призведе до суттєвого ускладнення процесу збору та переробки металобрухту, а в Європейській Бізнес Асоціації підкреслювали — такий крок зажене ринок у тінь на 90%. Очевидно, що це може знизити збір металобрухту, який сьогодні й так впав до мінімальної позначки за всі роки незалежності у 2,9-3,0 млн тонн.