Родючі батарейки. Хто і навіщо робить з них добрива?

Батарейки

Одразу почнемо з аксіоми — батарейки при правильному зберіганні не становлять жодної небезпеки. Проблеми виникають тоді, коли вони потрапляють у землю. Їхні складові елементи забруднюють навколишнє середовище і навіть у невеликих кількостях завдають шкоди природі та організму людини. Наприклад, кадмій вражає роботу ледь не кожного людського органу, блокує роботу ферментів, здатний спровокувати рак легенів. До того ж, навіть одна батарейка забруднює шкідливими компонентами 400 л води та 20 квадратних метрів ґрунту.

Що роблять з перероблених батарейок?
У США використовують технологію RMC. Вона дозволяє розділити 100% компонентів лужних батарейок. Отримані продукти продаються. Приблизно 25% таких батарейок складаються зі сталі та нікелю, які надалі переплавляють. Папір і пластик (8% та 14% відповідно) потрапляє на заводи із виробництва електрики зі сміття. Щодо решти — цинку, магнію і калію — їх використовують у створенні преміум добрив, наприклад, для кукурудзи. У Фінлядії компанії AkkuSer і Rec Alkaline, що займаються переробкою небезпечних відходів, мають свою технологію — Trace Mix. Вона дозволяє добувати з батарейок марганець, цинк, калій і сірку, та використовувати їх для виробництва добрив.

Супер, але є одне «але»…
Найбільша проблема такого методу утилізації полягає в тому, що використані батарейки мають недостатню цінність для покриття витрат на їх збір та переробку. В ЄС частину витрат на переробку покривають податком, який стягується з заводу виробника, згідно із Директивою про відпрацьовані акумулятори та батарейки (Accumulators and Waste Batteries Directive). Європейський Союз взагалі планував переробляти 45% батарейок до 2016-го року, але багато країн не змогли досягти таких показників.

В Україні подібних документів немає, тому ситуація ще гірша. Є хіба що законопроект «Про батарейки, батареї та акумулятори», який зобов’язує виробників батарейок та акумуляторів безкоштовно приймати у споживачів відпрацьовані батарейки. Однак штрафи за порушення цього закону мізерні. Компанія ТОВ «ГТМ-ЛТД», яка планувала цим займатися, після детальних розрахунків відмовилися від цієї ідеї. Усе том, що зібрати та доставити на завод батарейки коштує дорожче, ніж їх переробити.

Так чи чекати добрива з батарейок в Україні?
Державної програми зі збору та утилізації батарейок в Україні немає і ніколи не існувало. Зараз збором батарейок займаються кілька відповідальних бізнесів і екоактивісти. На нерегулярній основі це роблять компанії «Аргентум» та «Екоспецпроект». І хоча львівський завод «Аргентум» вже півроку батареї не переробляє, все одно продовжує їх приймати (близько 4 тонн щомісяця). Проблема в тому, що компанію у батарейках цікавив саме метал, який вони передавали партнерам в Донецьку. Після початку ООС металургів, які б брали цю сировину, стало значно менше.

Про те, що робити добрива з батарейок в Україні немає сенсу, переконаний і колишній директор «Екоспецпроект» Микола Гудзяк. Зараз його підприємство за власною технологією переробляє 5 тонн батарейок щомісяця, але планує збільшити цю цифру вдесятеро. За його словами, реально з батарейок можна отримати гідроокис калію та хлорид амонію. Решту елементів переробляти на добрива неефективно. Хлорид цинку і марганець майже не мають попиту у сільському господарстві. І якщо Україна, до прикладу, переробить 1300 тонн батарейок на місяць, то кількості отриманого марганцю вистачить сільському господарству на рік.

У свою чергу «Екоспецпроект» використовує отриманий чистий цинк і окис марганцю, на інші, не сільськогосподарські цілі. Адже цинк в Україні потрібен для створення цинкових білил, які входять до складу фарб. З марганцю ж отримують коричневий барвник для тротуарної плитки, а також сировину для цементних і бетонних розчинів.