Удар брухтом: заготівельники передрікають дефіцит сировини

Scrap metal

Ціни на брухт на світовому і внутрішньому ринку наблизилися до ймовірного дна. У таких умовах виникає питання: що буде з заготівлею брухту в Україні та цінами на цю дуже важливу для металургів сировину.

Падіння брухту
За даними об’єднання підприємств «Укрметалургпром», за вісім місяців 2019-го року заготівля брухту скоротилася на 13% (до 2,14 млнт тонн) у порівнянні з торішніми показниками. При цьому поставки споживачам зменшилися на 3% – до 2,1 млн тонн. Схожими даними оперує й асоціація «УАВтормет»: заготівля брухту за січень-серпень зменшилася на 14,4% – до 2,2 млн тонн. За цей період поставки брухту металургам знизилися на 4,3% – до 2,07 млн тонн. У серпні споживачам відвантажили 3089 вагонів з брухтом. Це на 1049 вагонів менше, ніж у серпні 2018-го року.

«Тренд на зниження заготівлі брухту почався з лютого. Якщо в липні-серпні 2018-го року обсяг заготівлі становив 200 і 280 тис. тонн, то за такий самий період поточного року – 130 і 200 тис. тонн. Я очікую, що заготівля падатиме й далі і традиційного осіннього зростання збору брухту не буде», – розповідає Костянтин Басс, голова наглядової ради ТОВ «Укр-Мет Альянс».

Як зазначає Андрій Андрейчиков, президент Української асоціації вторинних металів і ресурсів, заготівля брухту знижуватиметься до того моменту, поки новий уряд не перегляне експортне мито. Зараз представники галузі намагаються достукатися до нової влади для вирішення цього питання. Позиція галузі однозначна – треба знімати всі обмеження і здійснити детінізацію ринку. Брухт – біржовий товар, і заборона на його експорт є лише в 8-10 країнах світу.

За словами Костянтина Басса, рівень рентабельності для брухтозаготівельних компаній уже подолано, багато хто пішов у «мінус». До Нового року доживуть не всі компанії – вони або підуть з ринку, або збанкрутують. Ба більше, деякі компанії вже перестали закуповувати брухт з ринку або не продають брухт з об’єктів, які вони купили раніше для демонтажу.

«Операційні витрати, які становлять 20-25% від вартості сировини, постійно зростають. З початку року витрати на первинну переробку брухту, логістику, енергоносії, оплату праці зросли щонайменше на 10-15%. З огляду на те, що влітку металурги постійно знижували ціни, маржинальність бізнесу дуже сильно впала», – додає Андрій Андрейчиков.

Експорт-імпорт
Експорт та імпорт брухту жодним чином не позначаються на внутрішньому ринку. Внаслідок запровадження загороджувального експортного мита експорт брухту майже зупинився. У січні-серпні він упав більш, ніж вдев’ятеро у грошовому еквіваленті – до $10,3 млн або на 87,7% у натуральному – до 37,1 тис. тонн. Найбільше брухту Україна продала до Туреччини (86,4%). На другому місці – Нідерланди (6,4%), а на третьому – Німеччина (5%). У серпні було експортовано лише 200 тонн брухту легованих сталей.

Утім, обсяг імпорту брухту хоча й істотно збільшився, але залишається незначним для потреб металургів. За вісім місяців ввезення брухту з-за кордону зросло на 50% – до 42,1 тис. тонн (на $24,6 млн). Понад половину брухту українські підприємства купили у Туреччині (53,1%). На другому місці – РФ (37,2%), а на третьому – Нідерланди (2,7%).

Цінові тенденції
На міжнародному ринку динаміка цін на брухт віддзеркалює рух вартості сталевої продукції та залізної руди, а рівень падіння перевищив усі прогнози. Ціни на турецькому ринку через низьку активність покупців знизилися до дворічного мінімуму – $240/т (CFR зі США). Але деякі споживачі досі чекають здешевлення брухту. У свою чергу постачальники брухту сподіваються, що ціни вже досягли дна. Тенденція до зниження ціни спостерігається й на російському ринку брухту. У результаті більшість постачальників утримується від продажів.

«Зниження цін на брухт було очікуваним. На початку літа ми озвучували прогноз, що до осені ціни в Туреччині досягнуть мінімуму в $270/т. Однак падіння цін було швидшим і глибшим – до $240. Залишаємося при своїй думці, що ціни досягли дна і до кінця року можуть трохи зрости», – зазначає Андрій Тарасенко, старший аналітик GMK Center.

При цьому внутрішній ринок є ізольованим від світового через експортне мито. Усередині країни потенціал зниження цін є обмеженим у зв’язку з дефіцитом доступного брухту.

«За вересень меткомбінати провели поетапне зниження ціни до поточного рівня в 5200-5300 грн/т. Далі падати вже особливо нікуди. На світовому ринку ціни також знизилися вже до $240/т (у Туреччині). Але не думаю, що ринок до кінця року впаде нижче $220/т », – додає Костянтин Басс.

Реалізація брухту – нешвидкий процес. Інертність ринку може посилити ціновий дисбаланс. Наприклад, на літніх торгах «Центренерго» покупці купували лом за ціною з урахуванням доставки по 6300 грн/т. А зараз, у момент вивезення, його ціна на ринку впала до 5500 грн/т. Це заморожені кошти. А брухт потрібно або складувати (в очікуванні поліпшення цінової ситуації), або продавати зі збитком.

Фактор «Укрзалізниці»
Ще одним фактором впливу на ринок є торги «Укрзалізниці», які заплановані до кінця року. Їх орієнтовний обсяг – 65 тис. тонн. І з огляду на зниження цін на ринку вартість брухту на цих торгах УЗ має бути зменшена.

«З урахуванням того, що ціна на брухт на світових ринках знизилася і продовжує падати, вже восени серпневий рівень цін буде неприйнятним. «Укрзалізниці» необхідно адаптувати ціни під ринкову кон’юнктуру в бік зниження», – відзначав раніше Денис Морозов, директор з економіки та фінансів «Інтерпайпу».

На думку Костянтина Басса, «Укрзалізниця» на осінніх торгах буде змушена знижувати ціни на брухт. Ціни впали, тому покупці можуть надати перевагу брухту з ринку, якщо УЗ залишить стартові ціни на серпневому рівні. Відзначимо, що через порівняно тривалі терміни доставки «Метінвест» та «Інтерпайп», купивши брухт «Укрзалізниці», не виграли у ціні порівняно з ринком.

Чи готова до зниження цін сама «Укрзалізниця»? Питання відкрите. УЗ дуже важко поступатися в фінансовому питанні. Держкомпанія кілька місяців наштовхувалася на «гучне мовчання» покупців, які не приходили на торги, і нічого не робила. І лише взявши двомісячний тайм-аут і погодившись на умови потенційних покупців, отримала результат. Але навіть тоді, в серпні, покупці купували брухт в УЗ не через економічну доцільність – це був крок назустріч.

Чи буде дефіцит?
Технологічні запаси брухту на підприємствах ГМК на початок вересня були на рівні 55-60 тис. тонн. Для порівняння: в січні 2019 року запаси брухту на меткомбінатах становили, за даними асоціації «УАВтормет», 160-180 тис. тонн.

Виходів у металургів кілька. Серед них – підвищення закупівельних цін та імпорт. За словами Костянтина Басса, не можна виключати варіанту, що за нинішніх цін заготівля брухту впаде до 100 тис. т на місяць. Для металургів це означатиме значний дефіцит цієї сировини. Тому вони будуть змушені підвищувати ціни на закупівлю брухту. При цьому імпортувати брухт, наприклад, з Росії доволі складно через встановлені урядом РФ квот на експорт.

«Якщо на ринку утворюється дефіцит брухту, то металурги підвищуватимуть закупівельні ціни, – резюмує Андрій Андрейчиков. – Причому більш залежні від брухту металурги не враховуватимуть цінові стратегії своїх колег і почнуть більш активно збільшувати ціни, як уже відбувалося неодноразово в період дефіциту».

Джерело — https://gmk.center