Різновиди брухту, який утворюється під час виготовлення металевих виробів

Джерела утворення металобрухту можна умовно розділити на три категорії: непридатні вироби, конструкції, деталі або механізми, які відпрацювали граничний ресурс експлуатації та відходи, що утворюються при обробці металевих заготовок і продуктів. Про останню групу і буде йти мова у сьогоднішній статті.

Відмінними рисами, які характеризують відходи під час виробництва готових металевих виробів є високий відсоток брухту та його якісний склад. Річ у тім, що зовнішній шар металевої заготовки володіє кращими характеристиками міцності, ніж серцевина. Точна ж частка відходів, що утворюються при обробці металу, залежить від конкретного процесу.

Тиск (волочіння, пресування, кування та штампування)
Це найекономічніший спосіб одержання металевих виробів, де частка брухту не перевищує 25%. Для порівняння, при механічній обробці рівень металобрухту становить майже половину маси готової продукції. Серед існуючих методів обробки тиском, найбільшою ефективність відрізняється холодне штампування, де рівень відходів ледь сягає 10%. Найпоширеніший тип відходів при обробці металів тиском — це шлак, що утворюється у процесі спалювання коксу, та окалина.

Механічна обробка металів
До цієї категорії належать відходи, що виникають внаслідок різання (точіння, фрезерування, свердління чи довбання металу), шліфування чи галтовки, зачистки вузлів устаткування.
Під час різання найчастіше виникає стружка — основний вид брухту, яку поділяють на чисту і забруднену. До першого типу належить стружка, відсортована за типом металу. До класу забрудненої стружки потрапляють відходи, забруднені нафтопродуктами (не менше 15%) або мастильно-охолоджувальними рідинами.

Тирса — ще один тип відходів, який класифікують за типом оброблюваного матеріалу: чавун, сталь, мідь, алюміній, титан, сплави та інші, а також суміш чорних або кольорових металів. Абразивно-металевий шлам поділяють на дві групи, в залежності від рівня забрудненості нафтопродуктами (до і понад 15%). Нарешті до останньої категорії належать відходи зачистки пристроїв з електроерозійної обробки сталі. Окремо класифікують лом, який утворюється у процесі шліфування металів (абразивний пил або порошок, шліфувальний шлам, відходи, що містять оксиди металів).

Термообробка
Ця категорія містить три різновиди вторинного продукту: відпрацьовані розплави хлоридів, барію, магнію, натрію, калію, а також інших похідних цих елементів, включаючи сульфати, нітрати і гідроксид, окалину та відходи аспірації. Вторинні розплави утворюються при обробці металів в гартівних ваннах, тоді як окалина — результат термічного впливу на метал перед деформацією. Відходи аспірації, у свою чергу, виникають внаслідок хіміко-термічної обробки металів.

Ще один різновид термообробки металу — зварювання. Наслідком цього процесу є поява відпрацьованих електродів (сталевих або вуглецевих недогарків), залишків розкладання карбіду кальцію та відповідний шлак.

Відмінна риса розглянутих різновидів вторинного продукту полягає у їхньому промисловому походженні. Тож не дивно, що ці відходи накопичуються переважно на металургійних підприємствах і можуть напряму використовуватися у подальшому виробництві металу.