Росія вводить квоти на експорт брухту: як це вплине на Україну

Імпортний брухт у 2018-му році склав лише 1,3% від глобального споживання сировини українськими метпідприємствами. З 1 липня і до кінця поточного року Росія вводить квоти на експорт брухту. Саме такого рішення з грудня минулого року домагалися російські трубні компанії, оскільки для них воно означає $1 млрд додаткової виручки. Остання має з’явитися після переорієнтації на внутрішній ринок частини обсягів брухту і завантаження електросталеплавильних потужностей. Розмір квоти залежатиме від обсягу експорту певного регіону за останні два роки з додатковими коефіцієнтами. Але вже з 2020-го року експорт брухту здійснюватиметься виключно шляхом торгів на біржі. За даними видання «Метал Експерт», у 2018-му році експорт сталевого брухту з Росії склав близько 5,5 млн тонн, в тому числі з територіально близьких до України Північно-Західного регіону — 2 млн тонн та Південного — 652 тис. тонн.

Поточна ситуація. Підвищення в Україні мита на експорт брухту до € 58 за тонну зробило свою справу. Відправка металобрухту з України на зовнішні ринки у січні — травні скоротилася майже в 9 разів — до $ 10 млн. У натуральному вираженні експорт впав у 8 разів — до 36,5 тис. тонн. Як наслідок, зросли поставки брухту внутрішнім споживачам. За даними ОП «Укрметалургпром», із заготовлених цьогоріч 1,4 млн тонн металобрухту українські споживачі отримали 1,36 млн тонн. Це на 5% більше, ніж у січні — травні 2018-го.

Разом з тим за п’ять місяців поточного року обсяги брухтозаготівель знизилися на 8,9% — до 1,56 млн т, тоді як за весь минулий рік вони склали 3,67 млн тонн. Більш того, покупці сировини почали знижувати закупівельні ціни на брухт. Станом на 15 червня 1 тонну металобрухту українські заводи купували по 5860 — 6060 грн ($ 223-230). Це приблизно на 100 грн дешевше, ніж 5 червня. Світові ціни за десять днів знизилися на $ 10-20 за тонну — до $ 250-290 за тонну. За прогнозами асоціації «УАВтормет», імпорт брухту у цьому році може скласти 80-100 тис. тонн, тоді як брухтозаготівлі — 2,9-3 млн тонн, а поставки на меткомбінати — 3 — 3,1 млн тонн.

Роль брухту з РФ. За підсумками п’яти місяців, Росія займає перше місце з експорту брухту в Україні. У фінансовому вираженні цей показник сягає $ 7,26 млн або 49,1% всього імпорту. У минулому році Росія за цим показником займала друге місце — $ 4,75 млн (13% імпорту) з об’ємом 13,4 тис. тонн. За словами Андрія Андрейчикова, президента Української асоціації вторинних металів і ресурсів, постачання брухту з Росії мало несистемний характер, а самі імпортери (металурги) хотіли продемонструвати внутрішньому ринку, що вони можуть купувати сировину і за кордоном.

«Кінцевими отримувачами російського брухту були «Інтерпайп» та «Метінвест». Його ціна з урахуванням усіх складових, насамперед складнощів з логістикою, виходила набагато вищою, ніж вітчизняного», — зазначає Володимир Бублей, президент асоціації «УАВтормет».

З Росії великі партії брухту везуть вагонами, залізничними контейнерами, а також автотранспортом через Харківську митницю. З економічної точки зору це не дуже вигідно. У зв’язку з цим, транспортування брухту фурами з Фінляндії (із невказаною країною походження) виглядає зовсім нелогічною, хоча відразу кілька таких поставок були зафіксовані у 2019-му році.

Вплив на Україну. Експерти вважають, що російські квоти не зроблять на український ринок значного впливу через малі обсяги поставок. «Введення квот на брухт не матиме істотного впливу на український ринок. Обсяги імпорту брухту з Росії, у порівнянні із загальним обсягом брухтозаготівель, невеликі. До того ж квотування — це не повна заборона», — пояснює Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center.

«На українському ринку зараз профіцит металобрухту, тому введення Росією квот ніяк на нас не позначиться, принаймні у липні та серпні, — наголошує Андрій Андрейчиков. — Зараз забезпеченість меткомбінатів брухтом — близько 200%, тому металурги знижують закупівельні ціни».

Через введення квот, ціни на лом в Туреччині (на основному ринку) можуть підрости, в Росії, навпаки, знизитися, але жодним чином не вплинути на Україну.

«На внутрішніх цінах на лом і обсягах брухтозаготівель ці квоти ніяк не позначаться. Плюс ніша російського експорту брухту не буде зайнята українською сировиною через мита. За таких умов Україна не вплине на глобальний ринок брухту», — каже Володимир Бублей.

Мито на вивіз брухту в Росії складає всього 5%, але не менше € 5 / т. При поточному рівні світових цін на брухт, російське мито приблизно в 4 рази нижче за українське. Дещо більше російські квоти вплинуть на глобальну кон’юнктуру. При обсязі експорту брухту в 5,5 млн тонн, частка Росії на світовому ринку становить приблизно 5%. Квоти можуть привести до скорочення експорту брухту з РФ приблизно на 1,5-2 млн тонн. Наслідки відчують на собі найбільші країни-імпортери: Туреччина, Південна Корея та Білорусь. Але не Україна.

Внутрішні ризики. Вітчизнянихх брухтозаготівельників більше турбує зниження цін на внутрішньому ринку. Вони небезпідставно побоюються за рентабельність бізнесу і вже восени очікують проблем із забезпеченням споживачів ломом.

«Ще кілька місяців брухтопереробні компанії будуть відвантажувати свої залишки, щоб вивільнити активи. Але вже восени металобрухту на внутрішньому ринку стане набагато менше, оскільки через зниження закупівельної ціни його просто перестануть заготовлювати. Щоб зберегти обсяг випуску товарної продукції, металургам доведеться імпортувати лом і платити за нього високу ціну. А ось вітчизняна брухтозаготівельна галузь за один день не зможе відновитися», — вважає Микола Потилко, комерційний директор ТОВ «УкрМет Центр».

Загалом, імпорт брухту у минулому році склав приблизно 1,3% від загального обсягу поставок цього виду сировини на українські метпідприємства або 42,6 тис. тонн. Тобто імпортний брухт не впливає на український ринок і забезпечує лише невеликі разові потреби окремих підприємств.

Щоб уникнути залежності від імпорту брухту, Україні варто навести порядок на ринку брухтозаготівель, провести його детінізацію, поліпшити інвестиційний клімат в країні. Це повинно стимулювати й оновлення українського металлофонду. У нашій країні доступного брухту (за винятком побутового) залишилося небагато. В майбутньому це може вплинути на обсяги його збору і необхідність купувати імпортний.

Джерело: GMK Center