Брухт біметалів: поняття, класифікація та особливості формування ціни

Особливості прийому брухту біметалів

Сьогодні до категорії біметалевих відносять композиційні матеріали, які складаються з двох різних металів. Перший з них ще називають основним шаром з’єднання, другий — плакіруючим покриттям. Наявність двох матеріалів у структурі виробів дозволяє досягти кількох важливих цілей. По-перше, захистити основний матеріал від корозії та поліпшити його зовнішній вигляд. По-друге, надати з’єднанню чутливість до зміни температури. По-третє, створити сплави із покращеними властивостями, наприклад антифрикційні покриття. У пунктах прийому біметалевий брухт поділяють на шість груп залежно від основного шару з’єднання: сталевого, алюмінієвого, мідного, нікелевого, свинцевого. До останньої шостої групи відносять біметалеві відходи на базі будь-якого іншого кольорового металу. Як правило, подібний брухт приймають розсипом або ж складеним у певні фракції (рулони, бухти тощо).

Що стосується загальної класифікації, то згідно із нею брухт біметалів умовно поділяють на дві групи: структури, що складаються з кольорових металів та з’єднання, в основі яких знаходиться сталь. Тепер кілька слів про плакіруючі покриття, а також галузі, де подібні з’єднання використовуються.

Алюміній. Сфера застосування сталі, плакованої цим кольоровим металом або його сплавами, включає суднобудування: виготовлення палубних надбудов, корпусних конструкцій. На брухт приймаються обрізки смуг та відходи, які утворюються при зварюванні різнорідних металевих конструкцій. На ринку побутового металобрухту найбільший попит мають радіатори, які встановлюються у системах опалення. Вони нерідко виготовлені з біметалу сталь/алюміній.

Мідь. Одним з джерел цього виду біметалевого брухту є трубні конструкції. Наявність сталі дозволяє виробам витримувати чималий внутрішній тиск, тоді як мідна оболонка захищає від впливу корозійного середовища. Ще одна область використання біметалів із плакіруючим мідним покриттям — виробництво кабелів, дротів тощо. Як і у випадку з трубами, сталь додає міцності конструкціям та здешевлює їхню собівартість. Широке застосування біметалеві кабелі зі сталевим сердечником та мідною оболонкою знайшли при укладанні ліній зв’язку. Також виявити цей матеріал можна серед шин розподільного устаткування та смуг для струму у рубильниках.

Нікель. Основна сфера експлуатації — електронні прилади. Сталева стрічка, плакована нікелем, потрібна при виготовленні анодів. Особливо цінна вона в радіолампах електровакуумного устаткування, де присутні високі навантаження на електроди. З цього виду біметалу зроблений дріт, який використовується у виробництві радіоламп.

Вироби зі сталі, плакованої алюмінієм або нікелем, можна знайти серед радянського посуду. Це металеві миски, бідони, столові прибори тощо. До окремої категорії відносять вироби зі сталі, плакованої бабітом. Вони широко використовуються у виробництві вкладишів підшипників, оскільки володіють високими антифрикційними характеристиками.

Окремо слід сказати про прийом брухту біметалів. Якщо у такого лому відсутня сталь або плакіруюча поверхня, то найчастіше він приймається залежно від вмісту базового кольорового металу. Найбільш ліквідним у цьому плані є біметалевий брухт із використанням нікелю. Зазвичай, біметалевий брухт цінується вище, ніж лом чорних металів, проте ціна деяких груп біметалевого брухту може збігатися із вартістю чормету. У зв’язку з цим виникає закономірне питання: «Як розраховується ціна на брухт біметалів?». Насправді, формула розрахунку доволі проста. Спочатку визначається процентний вміст нікелю, міді (або іншого кольорового металу) у виробі. Потім цей відсоток множиться на вартість металу у пункті прийому металобрухту і, в залежності від маси лому, формується остаточна ціна.