Поняття «скрапу»: його види та відмінності від інших категорій металобрухту

Відходи металургії

«Скрапом» називають специфічний лом чорних металів, який утворюється в металургії. Як правило, це забруднені відходи з плавильних агрегатів або ж розплави, які втрачаються у процесі лиття чавуну і сталі чи їх транспортуванні. Також «скрапом» називають увесь дрібний чорний лом. Сам термін запозичений з англійської мови, де саме слово «scrap» перекладається як лом, відходи. Відзначимо, що у 90% випадків під скрапом розуміють звичайний лом чорних металів, тому, якщо ви чуєте слово «скрап», частіше за все мається на увазі звичайний металобрухт.

Чорна металургія оперує двома різновидами шлакових відходів: чавунний і сталевий. Обидва застосовуються у виробництві первинного металу, що дозволяє знизити витрати сировини та собівартість продукції. Що стосується залізного «скрапу», то він характеризується вмістом металу на рівні 60 — 80% та становить собою магнітоактивний брухт із габаритами фракцій до 1000 мм, який піддається брикетуванню. Отож, як утворюються скрапові відходи чавуну і сталі? Як правило, цей вид металобрухту характерний для ливарної галузі індустрії. Альтернативно, він утворюється у сталеплавильному виробництві. Його джерелами є залишки металу всередині випускних жолобів, ковшів; застиглі краплі, розбризканої при розливі рідкої металевої маси або її транспортуванні; бій чавунних зливників; літники, борозняк; обрубки, відрізки, стружка, які утворюються при обробці металевих виробів.

Ключова відмінність чавунного «скрапу» від інших категорій металобрухту — підвищений вміст фосфору і сірки. Найпоширенішою сферою його застосування є сталеплавильна галузь металургії, де сталевий брухт затребуваний на багатьох етапах виробництва: від мартенівських печей до електроплавки. Часто «скрап» утворюється при прокатці. У цьому випадку до 12% від маси зливка йде на металевий лом. Ще одне джерело дрібних частинок вторинної сталі — кування металу або штампування, включаючи грат і обсічки.

Наголосимо, що сталевий «скрап» вимагає додаткового сортування, оскільки у цьому випадку необхідно відокремити леговані марки металу від нелегованих сортів. Ще один важливий сортувальний критерій — величина шматків брухту. Саме він визначає тип обробки відходів: дрібний (стружка, тонкі листові обрізки та інші легкі відходи пакетують механічними або гідравлічними пресами) або ж негабаритний (кусковий лом подрібнюють у шредерах). Слід відзначити, що пакетування металевого скрапу суттєво впливає на ціну виробництва сталі, оскільки брикети вторинного металу забезпечують швидку завалку, покращують місткість печі та її продуктивність.

Щодо перспектив на ринку вторинних металів, то металевий «скрап» займає свою нішу серед інших видів металобрухту. Вимоги до його прийому, фактично ідентичні решті категорій лому. Як правило, це ступінь засмічення та відсутність відходів легованих металів зі сталевим «скрапом».