Як здати брухт міді із максимальною вигодою?

Мідний металобрухт

На сьогодні мідь, завдяки своїм прекрасним характеристикам (пластичність, висока тепло- і електропровідність), є одним з найбільш затребуваних металів у виробництві. Її широко використовують у багатьох галузях промисловості, але проблема полягає в тому, що видобуток міді з руди вимагає чималих витрат, не кажучи вже про шкоду, якої він завдає навколишньому середовищу. Окрім цього, запаси мідної руди на планеті постійно скорочуються і, за прогнозами деяких вчених, будуть вичерпані до 2050-го року. Таким чином, переробка мідного металобрухту, у світлі екологічної проблеми, із кожним роком стає все важливішою.

Які ж на сьогодні існують джерела мідного металобрухту? Зазвичай, це старі лампові телевізори, у яких може міститися до 1,5 кг міді; електродвигуни холодильників, пральних машин та генераторів; електричні мідні кабелі та проводи; відходи виробництва (стружка, шматки металу); кондиціонерні, холодильні або водопровідні труби; теплообмінники старих газових колонок, газові пальники; медичне обладнання (з’єднувальні клеми, резистори, трансформатори); мідні перехідники, які застосовують для монтажу водопровідних та опалювальних систем; мідна черепиця для покрівлі; побутові предмети.

У пунктах прийому металобрухту лом міді класифікують за двома категоріями: за кількістю домішок (чистий метал, вироби, у яких вміст домішок не перевищує 5% і 20% від загальної маси й сировину, де присутність міді складає лише 30%) та за видами («блиск», кусковий металобрухт та «мікс»). «Блиск» — категорія сировини, за яку можна виручити найбільшу суму. Сюди входять мідні дроти й кабелі, очищені від ізоляції та сміття. Кусковий металобрухт представлений деталями двигунів, трубами та іншими виробами без сторонніх речовин. До групи «міксу» належать деталі електротехніки, у яких присутня велика кількість домішок інших металів.

Варто наголосити, що сучасні пункти прийому металобрухту оснащені спеціальними приладами, які дозволяють не лише визначити якість металобрухту, а й виявити заборонений до здачі лом міді. Ці прилади дозволяють не лише зрозуміти ступінь безпеки брухту, а й визначити можливість його подальшої переробки. Тож, навіть велику партію мідного брухту можуть не прийняти, якщо до її складу входять заборонені вироби. Це порожні або ж герметичні ємності, які містять залишки будь-яких речовин; крадені вироби; військова техніка і боєприпаси; лом з підвищеним рівнем радіації; майно, яке знаходиться у власності комунальних служб.

Перед тим як здавати мідь до пункту прийому, можна зробити кілька важливих речей, які допоможуть підвищити її кінцеву вартість. По-перше, слід очистити вироби від сторонніх речовин та деталей інших металів. Це можуть бути покриття проводів і трансформаторних шин, дерев’яні або пластикові елементи, сміття. По-друге, потрібно розсортувати лом за видами. Наприклад, відокремити брухт
«блиск» від кускового тощо. Відзначимо, що брухт міді з категорії «блиск», а також прокатна мідь вважаються найціннішими, а лом, отриманий шляхом випалювання мідних кабелів, через сильне окислення коштує набагато дешевше.

До факторів, які впливають на вартість брухту міді відносяться чистота металу (сліди зварювання, мастила, емалі, лаку й окислення мають бути відсутні); цілісність оболонки; можливість подальшої переробки; обсяг партії (чим більше брухту, тим вища ціна за 1 кг); місце прийому. Про останній фактор слід розповісти детальніше. Річ у тім, що перекупники, які здійснюють свою діяльність без необхідної ліцензії та вимірювальних приладів, оцінюють лом міді за дуже низькою ціною і до того ж часто занижують її. На противагу їм, великі компанії та підприємства мають у своєму розпорядженні спектрометри, які з великою точністю визначають чистоту металу та відсоток його змісту в сплавах, та кваліфікованих працівників, здатних оцінити мідний брухт максимально вигідно.