Види радіаторів та особливості їх прийому у пунктах металобрухту

Брухт радіаторів

Старі радіатори, завдяки різноманіттю кольорових та чорних металів, які входять до їх складу, є чи не найпопулярнішим видом металобрухту. Найчастіше такий лом утворюється при заміні старих вузлів центральних або індивідуальних систем опалення.

Незалежно від галузі використання, усі існуючі радіатори — це теплообмінники, покликані передавати температуру між середовищами. Ключові відмінності між ними полягають в особливостях конструкції, згідно з якими вироби можна розділити на чотири види — змійовики, «гармошки», трубчаті та пластинчасті. Ще один метод класифікації старих радіаторів — градація за складом. Згідно з ним, вироби поділяють на чавунні, мідні, латунні, алюмінієві та бікомпонентні.

Чавунні радіатори або ж звичайні батареї були дуже популярними ще півстоліття тому, але сьогодні поступово втрачають своє значення у побуті та замінюються легшими і ефективнішими екземплярами. Вони мають чимало недоліків (складність демонтажу, наявність фарби та слідів ржавіння, проблеми із транспортуванням і навантаженням), але завдяки вмісту заліза і вуглецю, продовжують користуватися попитом на ринку металобрухту. Як правило, такі радіатори приймають за ціною чавунного лому, негабаритного за розмірами й неоднорідного за вмістом заліза та інших легуючих елементів.

Особливістю старих трубчатих радіаторів, які складаються із труб діаметром 102, 108 або 114 міліметрів, є можливість здати їх на металобрухт за ціною уживаного виробу, а не чормету. Враховуючи, що довжина таких радіаторів може сягати 4-5 метрів, різниця в остаточній сумі може бути доволі суттєвою.

Якби не висока ціна на мідь, напевно у кожному будинку стояли б радіатори з цього металу. Сьогодні їх можна використовувати у будь-яких видах систем опалення — автономних чи центральних, а власники таких виробів можуть розраховувати на їхнє тривале та безперебійне використання. Завдяки тому, що мідні радіатори екологічні, не тріскаються, а також мають високу теплопровідність — ймовірність знайти їх на ринку вторинної сировини доволі низька. Чого не скажеш про їхні латунні аналоги, які компанії охоче приймають на переробку.

Що стосується брухту алюмінієвих радіаторів, то остаточна ціна на нього часто залежить від кількох факторів. По-перше, враховується метод виробництва радіатора: екструзійний, литий чи анодований. По друге, беруться до уваги додаткові дії із виробом (фарбування, монтаж). Після цього визначають кінцеву вартість брухту, враховуючи вагу та поточні ціни на метал.

Ще один вид радіаторів — бікомпонентні, тобто вироби, які складаються з кількох металів. Як правило, це алюміній (зовнішня частина) і дорожчий метал всередині: мідь, латунь, сталь. Саме від останнього і залежатиме ціна на металобрухт. У випадку із прийомом біметалевих радіаторів, оцінювач спочатку розбирає виріб, потім за допомогою спектрометра визначає склади металів, додатково зважує його й озвучує ціну. Відзначимо, що різноманіття комбінацій металів у бікомпонентних радіаторах призводить до того, що їхня вартість може суттєво різнитися.