Як правильно класифікувати кольорові метали?

Металева стружка

Щоб отримати гідну оплату за металобрухт, необхідно знати до якої категорії він належить — до чорних чи кольорових металів. Кольоровими (не залізними) ще називають метали, які виплавляються з кольорових руд. Вони відрізняються здатністю утворювати сплави, стійкі до кислотних середовищ, вогню та високого опору. Також кольорові метали володіють високою теплопровідністю, довговічністю, антикорозійними властивостями, здатністю проводити струм та зберігати свої фізичні якості.

Чисті кольорові метали теж схильні до окислення, проте, на відміну від чорних металів, кисень і волога впливають лише на їхню поверхню, не руйнуючи матеріал зсередини. Вони легко піддаються різним методам обробки, завдяки чому їх широко використовують у різноманітних галузях промисловості.

Сьогодні існує класифікація, згідно з якою брухт кольорових металів, в залежності від фізичних і хімічних властивостей, поділяють на вісім груп.

Важкі метали. До них належать свинець, мідь, цинк, нікель та олово. Вони високо цінуються на ринку вторинної сировини й найчастіше їх можна знайти у вигляді напівфабрикатів: листів, прутків, дроту, труб тощо. Легкі метали. До цієї категорії належать алюміній, титан, кальцій, стронцій та інші матеріали, які мають низьку щільність.

Благородні — метали із високою антикорозійною здатністю (золото, платина, срібло). Малими металами ще називають кадмій, миш’як, кобальт, а також сурму і вісмут. Тугоплавкі метали. До цієї групи належать метали, які володіють вищою, ніж у заліза, температурою плавлення. Це цирконій, ніобій, молібден, ванадій і вольфрам.

До числа розсіяних рідкісних металів належать телур, талій, реній, а також германій та індій. Рідкоземельними металами називають лантаноїди, а також ітрій і скандій. Зазвичай, вони виконують роль присадок до інших сплавів. Нарешті, до окремої категорії належать радіоактивні метали.

Варто наголосити, що деякі кольорові метали володіють певними особливостями, які слід враховувати під час їхньої переробки. Так, мідь, алюміній і магній під дією високих температур втрачають свою міцність і стають рідкими. Про це обов’язково слід пам’ятати при зварюванні, щоб уникнути протікання зварювальної ванни. Також слід бути обережними з титаном, цирконієм і молібденом. Усе тому, що при нагріванні ці метали починають активно взаємодіяти з атмосферними газами (крім інертних).