Ринок брухту: нові загрози на горизонті

Мідний металобрухт

Закон №9474 про підвищення експортного мита на металобрухт з 42 до 58 євро за тонну, став відповіддю України на стрімке зростання світових цін на сталевий брухт. Нагадаємо, що стабільність на міжнародному ринку була підірвана у кінці січня після масштабної аварії на бразильському комбінаті Mina Feijao, що належить корпорації Vale — найбільшому світовому експортерові залізної руди. Вже на наступний день після аварії котирування на товарній біржі в китайському порту Далянь злетіли з 77 до 87 доларів за тонну, а 7-8 лютого досягли пікового значення в 96 доларів за тонну. Відзначимо, що на показники Даляньської товарної біржі орієнтуються інші виробники при укладанні контрактів.

Наразі паніка вляглася, однак поточні котирування знаходяться на рівні 87,7 доларів за тонну, ніби демонструючи думку трейдерів щодо зниження обсягу пропозиції з Бразилії. Його підкріплюють рішення бразильської влади, яка наприкінці лютого заборонила експлуатацію всіх рудників з потенційно небезпечними хвостосховищами. За підрахунками британської консалтингової компанії Wood Mackenzie, це призведе до зниження річного залізорудного експорту з Бразилії на 58 млн тонн і підтримуватиме високі ціни на сировину. Схожої думки дотримується й австралійська корпорація Fortescue, четвертий за величиною світовий експортер залізної руди. У зв’язку з подіями в Бразилії, компанія вже переглянула свій прогноз прибутку на січень-червень 2019 року в сторону істотного збільшення, але без конкретних цифр. Зростання цін на залізну руду, у свою чергу стимулюватиме металургів використовувати більше брухту і, таким чином, потягне за собою вгору вартість цієї сировини, вважають в Wood Mackenzie.

Державне підприємство «Укрпромзовнішекспертиза» прогнозує, що вже в березні експортні ціни на сталевий брухт в Україні, на тлі передбачуваного сезонного подорожчання довгого і плоского прокату, підвищаться на 3 — 12,5%, до 315 — 340 доларів за тонну. Через це, на думку експертів, Президенту України необхідно якнайшвидше підписати закон №9474, прийнятий Верховною Радою 28 лютого, що передбачає підвищення мита на експорт сталевого брухту з України з нинішніх 42 євро до 58 євро за тонну. Документ 16 січня був попередньо схвалений на засіданні комітету Верховної Ради з питань промислової політики.

Нагадаємо, тимчасове мито на експорт сталевого брухту з України вперше запровадили у жовтні 2016 року і з того часу регулярно продовжували. Як показала практика, експортні обмеження дозволили зупинити безконтрольне вивезення брухту з країни, поліпшили забезпечення сировиною українських металургійних підприємств, сприяли наповненню бюджету та збереженню робочих місць.

За даними об’єднання «Укрметалургпром», за 2 роки дії мита експорт брухту склав 810 тис. тонн замість прогнозованих 2,4 млн тонн (якби закон не був прийнятий та з урахуванням динаміки експорту). Завдяки цьому поставки брухту на українські підприємства зросли на 19% в перший рік дії мита (з 2,67 до 3,19 млн тонн). У другій рік цей показник зріс ще на 4% — до 3,3 млн тонн. Як наслідок, зменшився дефіцит сировини на вітчизняних меткомбінатах. Якщо до введення мита він сягав 20% від загальної потреби металургів, то протягом жовтня 2016-го — вересня 2017-го року зменшився майже вдвічі — до 11%.

З жовтня 2017 року по вересень 2018 року дефіцит знизився до 2%, тобто ще в 5 разів. Що дуже важливо, встановлені обмеження не були заборонами, а лише вирівняли баланс інтересів на ринку. Це підтверджується тим фактом, що експорт сталевого брухту з України продовжував зростати й після введення мит. Так, якщо в жовтні 2015 — вересні 2016 років закордонні поставки брухту були на рівні 355 тис. тонн, то вже в перший рік дії мит цей показник зріс до 362 тис. тонн, а наступного року — до 448 тис. тонн.

Відповідно, зросли й надходження до держбюджету. До введення мит вони становили всього 112 млн грн щороку, після — 343 млн і 458 млн гривень відповідно. Але це не йде ні в яке порівняння з тим позитивним ефектом, який отримала від введення мит українська металургія — основа національної промисловості.

У перший рік дії експортного мита на брухт металургам вдалося зберегти обсяг сталевої виплавки на рівні 20,7 млн тонн — попри 4 місяці простою Дніпровського меткомбінату. Протягом другого року дії мита показник підвищився на 3%, до 21,35 млн тонн — знову ж таки не дивлячись на перебої в роботі найбільшого сталевого виробника, комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Ще більш вражаючих результатів вдалося досягти у секторі електросталеплавильного виробництва, де брухт служить основною сировиною. Там уже в перший рік дії закону виплавка злетіла на 32% — до 1,53 млн тонн, яскраво продемонструвавши, що до введення мита електрометалурги України «сиділи на голодному пайку».
На другій рік був зафіксований приріст ще на 5% — до 1,6 млн тонн. Найбільший ріст відбувся у трубній промисловості — оскільки основний український виробник, компанія «Інтерпайп», використовує заготовку, отриману на електрометалургійному заводі «Інтерпайп-Сталь» в Нижньодніпровську. За перший рік дії мита випуск сталевих труб зріс на 17% — до 1,02 млн тонн, на другий рік — ще на 8%, до 1,1 млн тонн. Окремо слід відзначити, що трубна промисловість в Україні, як і вся металургія, є експортно орієнтованою.

Таким чином, завдяки введенню мит на експорт сталевого брухту, замість дешевої сировини Україна продає на зовнішніх ринках більше готової продукції. А це означає більше валюти для національної економіки — в даному випадку на 3,2 млрд доларів. А також більше податків для держави та менше безробітних і трудових мігрантів.

За підрахунками Федерації металургів України, введення мит на експорт сталевого брухту дозволило зберегти 35 тис. робочих місць. Один з авторів законопроекту, голова комітету ВР з питань промислової політики Віктор Галасюк підкреслив, що такий захід не суперечить угоді про асоціацію з ЄС і відповідає зобов’язанням, взятим при вступі України до Світової організації торгівлі.