Як утворюється амортизаційний металобрухт?

У професійному лексиконі брухтозаготівельників та металургів часто зустрічається поняття «амортизаційний металобрухт». Насправді ж, за розумною назвою ховаються звичайні металеві конструкції, які втратили власну експлуатаційну цінність. Єдина суттєва відмінність між амортизаційним та звичайним металобрухтом полягає у джерелах утворення. Їх ми і розглянемо детальніше.

Серед причин появи амортизаційних металевих відходів можна виділити чотири основні фактори:

  • ліквідацію основних виробничих засобів;
  • модернізацію виробництва;
  • заміну обладнання та його вузлів;
  • вихід з ладу допоміжного інвентарю, інструменту.

Обсяг промислового металобрухту, який виникає у результаті амортизації, безпосередньо залежить від основного фонду підприємства та його виробничої структури. Також не останню роль у цьому процесі відіграють інтенсивність експлуатації промислового устаткування, рівень впровадження нових технологій на виробництві та надзвичайні ситуації (аварії, стихійні лиха тощо).

Однак, найголовніше, що треба розуміти — амортизаційний брухт утворюється в результаті обслуговування будь-якого обладнання. При цьому не має жодного значення — промислове воно чи побутове. Кожен вузол чи деталь, які вичерпали свій експлуатаційний ресурс вимагають заміни. Наслідки ремонту призводять до появи металобрухту у вигляді запчастин та уживаних матеріалів. На виробництві це можуть бути застарілі складові транспортних засобів (вузли автомобілів чи літаків), промислові компоненти (офсетні пластини, шлами від плавки магнію). змінні вузли обладнання (піддони, мульди, виливниці, ковші, шлакові чаші, прокатні валки тощо), застарілі інструменти або інвентар.

Якщо говорити про модернізацію виробництва, то її вплив на обсяги амортизаційного брухту неоднозначний. З одного боку, оновлення виробничих ліній та інтенсифікація технологічних процесів мають сприяти збільшенню обсягів амортизаційних відходів. З іншого, саме завдяки технічному прогресу на виробництві зменшується кількість несправностей, а значить і амортизаційного брухту утворюється менше. Яскравим прикладом може служити впровадження кольорових металів у будівництві. Використання захисних покриттів призвело до збільшення терміну служби металоконструкцій та знизило вихід амортизаційного брухту.

Аналогічна ситуація спостерігається і в побуті. Масове впровадження металопластикових конструкцій призвело до зносу сталевих водопровідних труб та утворення амортизаційного брухту з чавуну. У випадку із побутовою технікою це стається ще швидше. Пральним машинам, холодильникам, опалювальним котлам, як правило, вистачає десяти років, щоб поповнити об’єми амортизаційного брухту.

Втім, варто наголосити ще раз — амортизаційний лом не має власних характерних ознак. Це звичайний металобрухт, який утворюється у результаті господарської та побутової діяльності людини. Пункти вторинної сировини не висувають до нього специфічних вимог і приймають нарівні з іншими категоріями металевих відходів.