Як визначити марку сталі? Огляд найпоширеніших методів

Обробка сталі

Широке використання сталі призвело до появи багатьох її різновидів, кожен з яких має свої особливості. Попри те, що сталеплавильні заводи повинні обов’язково маркувати свою продукцію, розібратися з типом металу іноді буває складно. Усе тому, що набір цифр та літер — найпоширеніший метод маркування сталевих виробів — мало про що говорить пересічному споживачеві.

Розшифровуючи марку сталі за цифрами, варто пам’ятати, що у більшості випадків перша з них вказує на концентрацію вуглецю. Решта використовується для позначення легуючих елементів, які суттєво змінюють властивості металу. Чудовим прикладом може служити марка сталі 12Х18Н10Т. Перша цифра у ній вказує на вміст вуглецю (у даному випадку 0,12%), а наступні за нею літери X та Н вказують на наявність хрому та нікелю — 18 та 10 відсотків відповідно. Остання літера Т означає, що у сплаві присутній метал, але в незначній кількості.

А що ж робити у випадках, коли маркування відсутнє? При роботі з металобрухтом це доволі поширена проблема, вирішити яку допомагає спеціальне обладнання. Насамперед мова йде про різноманітні аналізатори металу. З їх допомогою можна швидко визначити хімічний склад нержавіючих, конструкційних, жароміцних, інструментальних та інших легованих сталей. Завдяки вбудованій бібліотеці, аналізатор точно вказує марку сталі, додатково визначаючи вміст легуючих елементів.

Наостанок слід згадати про інші методи ідентифікації марки сталі (огляд стружки та іскор, надпили), які поступаються спектрометрам у точності, та все ж допомагають визначитися зі складовими металу.

Перший спосіб передбачає зняття стружки з поверхні виробу. При високій концентрації вуглецю стружка буде короткою і ламкою. Визначити рівень вуглецю в металі можна і за допомогою надпилів. Щоправда, для цього виріб необхідно попередньо загартувати. Якщо до гарту і після матеріал легко піддається обробці, то в його складі вуглецю небагато. В іншому разі — поверхня виробу стане занадто твердою.

Нарешті останній метод визначення марки сталі ґрунтується на візуальному огляді іскор, які утворюються при обробці поверхні виробу болгаркою. Зокрема кількість іскор прямо залежить від вмісту вуглецю в металі, а темні червоні спалахи свідчать про наявність у сплаві нікелю, кобальту чи карбіду вольфраму. З появою блискучих білих іскор можна стверджувати, що у виробі міститься титан.

Варто ще раз наголосити — останні три методи навряд чи допоможуть вам точно визначити марку сталі. До того ж існують інші експлуатаційні характеристики, наприклад, стійкість до вологи чи сильний магнетизм, за допомогою яких можна встановити легуючі елементи.