Вітчизняний ринок металобрухту: що далі?

Прийом металобрухту

Наприкінці минулого року український ринок металобрухту нарешті відчув, що таке стабільність: меткомбінати не хапалися за голову з приводу запасів сировини, а продавці насолоджувалися хоч і повільним, зате стабільним зростанням цін. На жаль, нинішня збалансованість на внутрішньому ринку є результатом адміністративно-тарифного регулювання. Тоді як її інша обов’язкова складова — ефективність брухтозаготівель — продовжує кульгати.

Згідно з даними митної статистики за 2018 рік, Україна скоротила експорт брухту чорних металів на 33% — до 327,547 тис. тонн. Завдяки цьому всередині країни додатково затрималося близько 150 тис. тонн сировини. Водночас торішній імпорт брухту досяг рівня 42,6 тис. тонн, що на 67% більше ніж у 2017-му. Сумарно цього виявилося цілком достатньо, щоб на початку зими меткомбінати мали більш-менш комфортний запас брухту — 85 тис. тонн. У попередні роки ситуація була гіршою: дефіцит брухту, за оцінками метпідприємств, іноді досягав 10% від потреб.

Однак, глобальна проблема полягає не в тому, щоб накопичити достатньо брухту на випадок зимових логістичних форс-мажорів, а в тому, що нинішніх обсягів брухтозаготівель вистачає лише для підтримки актуального рівня виробництва сталі, але аж ніяк не для його зростання. Щоправда, і останнього поки що не спостерігається. У минулому році виплавка сталі в Україні навіть зменшилася на 2% у порівнянні з 2017-м — до 21,06 млн тонн. Якщо ж вітчизняне виробництво сталі раптово зросте до 23 млн тонн на рік, потреба в брухті, за розрахунками «УАВтормет», перевищить 4,7 млн ​​тонн, а при досягненні позначки 25 млн тонн — становитиме 5,2 млн тонн щороку. Поки що ж обсяги заготівлі скрапу в Україні третій рік поспіль тримаються на рівні 3,5 — 3,6 млн тонн. Можна було б сказати, що вони стабілізувалися, але це стабілізація біля самого дна. Ще дев’ять років тому показники брухтозаготівель в Україн були на порядок вищими, а у 2000-х брухтовики взагалі збирали по 9-10 млн тонн сировини щороку.

Якщо поглянути на торішню динаміку експорту українського брухту, то добре помітно, що пікові обсяги припали на перші чотири місяці. У квітні вони підібралися до позначки 80 тис. тонн. Але в травні Верховна Рада збільшила експортне мито на брухт з 30 до 42 євро за тонну, а в червні Кабмін ввів санкції проти Молдавського метзаводу в Придністров’ї. Цих двох заходів виявилося достатньо, щоб призупинити відтік брухту за кордон і збити внутрішні ціни. Останні в червні-липні впали приблизно на 25%, після чого почали знову зростати, але не ажіотажно, як на початку року, а плавно.

Таким чином, попри літнє здешевлення, цінова кон’юнктура для українських трейдерів брухту у 2018 році була найсприятливішою за останні чотири роки. Принаймні на внутрішньому ринку. Особливо у порівнянні з 2015-2016 роками, коли вартість тонни брухту не піднімалася вище планки 200 доларів.

У 2019 році, згідно з прогнозом державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» (УПЕ), слід очікувати деякого зниження цін на металобрухт як всередині країни (на 10%), так і за її межами (на 8%). Таке припущення будується на очікуваному падінні цін на руду, прокат та інші сировинні ресурси у відповідь на світові торгові війни та зменшення обсягів виплавки в Китаї. Разом з тим, як відзначає керівник УПЕ Володимир Власюк, зважаючи на закритість українського ринку брухту, вплив зовнішніх факторів на нього буде не таким відчутним.

Джерело: https://www.minprom.ua/