Що не так із Законом України «Про управління відходами»?

Український ринок металобрухту вкотре хочуть зарегулювати. Причому з явними корупційними ознаками. Саме так вважає політолог Володимир Цибулько, коментуючи проект Закону України «Про управління відходами» на своїй сторінці у Facebook.

«На сайті Міністерства екології та природних ресурсів України розміщено проект Закону України «Про управління відходами». Крім іншого, там говориться і про металобрухт. Точніше, про те, що «корупційна данина» з пунктів прийому металобрухту, які працюють по всій країні, відтепер має йти до Екологічної інспекції».

На думку експерта, це може створити зайві складнощі для металургійної галузі України.
«Поділ брухту на побутовий та промисловий, і заборона прийому непобутового брухту у приватних осіб є головними причинами, чому ринок металобрухту досі працює в тіні. Сьогодні просто немає механізму, за яким можна було б об’єктивно відрізнити побутовий брухт від промислового.

М’яко кажучи, дивними є вимоги до ідентифікації не тільки особистості здавача брухту, а й документального оформлення походження металобрухту. Все це, по суті, і призвело до того, що легальної здачі металобрухту приватними особами і легальної низової заготівлі цієї важливої ​​сировини в Україні, по суті, немає. Оскільки складно ідентифікувати і звичайного громадянина і те, звідки він взяв брухт», — пояснив Цибулько.

Політолог вважає, що замість того, щоб боротися з тіньовим ринком (що й мав регулювати законопроект № 7497 «Про детінізацію ринку металургійної сировини»), запропонований Міністерством екології документ пропонує на законодавчому рівні передати його під контроль Екологічної інспекції.

«За всієї поваги до міністра екології Остапа Семерака, здається, що його ввели в оману, готуючи законопроект від імені його відомства. Для того, щоб не підставляти міністра, було б доречно виключити тему металобрухту зі сфери управління екологічного відомства», — підсумував експерт.