Як вивести вітчизняний ринок металобрухту з тіні?

Незважаючи на позитивні тенденції останніх років, близько третини української економіки продовжує залишатися в тіні. Одним з ринків, левова частка якого сьогодні знаходиться в «сірій» зоні, є збір брухту. Його легалізація не лише дозволить залучити до держбюджету майже мільярд гривень додаткових надходжень, а й створить тисячі робочих місць і в перспективі збільшить збір важливої для української металургії сировини.

Чому ж 70% ринку брухту знаходиться в тіні? Питання про легалізацію ринку металобрухту назріло вже давно. Зокрема, раніше вдалося позбутися ПДФО на здачу металобрухту з фізичних осіб — податку, який давав абсолютно нікчемні надходження до державного бюджету на рівні кількох десятків тисяч гривень щороку. Проте сьогодні близько 70% ринку металобрухту, обсягом приблизно в 17 млрд грн, продовжують залишатися в тіні і на те є декілька причин.

— Заздалегідь нездійсненні вимоги до пунктів прийому металобрухту. Зокрема, закон вимагає встановлювати в пунктах прийому спеціальне обладнання вартістю приблизно в два мільйони доларів;
— Умовний поділ металобрухту на побутовий та промисловий і штрафи за неправильне визначення видів металобрухту. При цьому чітких критеріїв, який саме брухт вважати промисловим, а який побутовим, немає;
— Заборона купувати металобрухт у населення за готівку;
— Рудиментарні акти обстеження майданчика для прийому брухту, які забули скасувати після ліквідації ліцензій три роки тому;
— Існуюча на сьогоднішній день кримінальна відповідальність за відсутність брухтозаготівельних підприємств в неіснуючому реєстрі.

Очевидно, що весь цей комплекс причин обмежує можливості легальних приймальників металобрухту на рівні конкурувати з напівпідпільними гаражами, які приймають сировину у населення. До того ж існуючий порядок справ в брухтозаготівлі є потужним стимулом для корупції.

Кардинально змінити порядок справ у брухтозаготівлі, усунувши всі перераховані вище проблемні моменти, покликаний законопроект №7497, розгляд якого у Верховній Раді має відбутися найближчим часом. Цей документ вже отримав підтримку профільних асоціацій «Укрметалургпром» і «Уавтормет», а також в міністерствах економічного розвитку і торгівлі та фінансів. Варто відзначити, що у разі прийняття новий законопроект завдасть потужного удару по корупції, елементарно усунувши причину її виникнення. У законодавстві зникнуть зачіпки, користуючись якими нечисті на руку представники правоохоронних та контролюючих органів могли «кошмарити» брухотовиків, погрожуючи їм штрафами та вимагаючи хабарі. Наприклад, сьогодні за прийом промислового брухту у фізособи приймальник ризикує отримати штраф від 500 до тисячі неоподатковуваних мінімумів. При цьому чітких критеріїв поділу брухту на побутовий і промисловий немає — контролер визначає їх самостійно.

Крім того, легалізація ринку металобрухту призведе якщо не до повного припинення, то до істотного зниження справжньої епідемії крадіжок зливових решіток і каналізаційних люків, адже легальний приймальник брухту буде дотримуватися правил і не прийматиме крадене, на відміну від напівпідпільного пункту під дахом місцевого дільничного. При цьому ідентифікація людини, яка здає брухт, збережеться — приймальник буде зобов’язаний фіксувати прізвище, ім’я та по батькові людини, яка принесла сировину. Важливо, що контролюючі органи будуть знати про офіційне місцезнаходження пункту прийому металобрухту, у якого до того ж з’явиться юридична форма. Поліція, податкова, екоінспекція і інспекція з охорони праці в будь-який момент зможуть провести перевірку пункту з прийому металобрухту. І це буде дійсно перевірка його роботи на відповідність вимогам закону, а не похід за хабарем. Також збережуться і всі існуючі механізми контролю за небезпечними відходами.

Детінізація ринку металобрухту позитивно вплине на економіку країни буквально протягом першого року дії. Зокрема, в країні з’явиться не лише більше платників податків, але і 25 тисяч офіційно влаштованих працівників, за яких будуть платити єдиний соціальний внесок. В цілому, збільшення надходжень до державного бюджету від детінізації ринку металобрухту складе 950 млн грн на рік, а зростання надходжень валютної виручки від експорту металопродукції очікується на рівні 340 млн доларів. Плюс на ринок зможуть вийти металурги — сьогодні це неможливо, оскільки меткомпанії працюють у відповідності із вимогами законодавства, яке не дозволяє їм вкладати кошти в первинну заготівлю. Після прийняття закону меткомбінати вкладуть не менше мільярда гривень в розвиток пунктів збору металобрухту. Це в свою чергу призведе до збільшення брухтозаготівель в Україні і відповідно до зростання доходів державного бюджету.