Якими бувають різновиди мідного металобрухту?

На сьогоднішній день брухт міді користується високим попитом у пунктах прийому. Це зумовлене не лише унікальними властивостями самого металу, а й його поширеністю у побуті та промисловості. Завдяки високим показникам тепло і електропровідності, мідь — незамінний матеріал для виготовлення низьковольтних мереж та електротехнічних установок високої потужності. Зазвичай, у електротехнічній галузі використовують найчистіші види міді, такі як М0 і М1, тож не дивно, що вона вважається найціннішою серед інших різновидів мідного брухту. Цей вид міді ще називають «блиск», через унікальні властивості мідних жил, які, навіть без ізоляції, зберігають свій вигляд протягом тривалого часу. Щоб отримати мідний брухт типу «блиск», мережеві кабелі і дроти обробляють механічним способом. При цьому кожна мідна жила повинна бути не більше 1,5 мм в товщину, а також позбавлена будь-яких лакових, фарбових забруднень чи полуди.

Наступний поширений різновид мідного металобрухту — кускова мідь. Зазвичай, це частини електричного кабелю, а також дроти і кабельні жили, повністю очищені від ізоляції, лаків, фарб та сторонніх металевих домішок. На відміну від «блиску», кускову мідь отримують шляхом окислення або відпалу, тому і ціна її у пунктах прийому металобрухту дещо нижча. Що стосується «міксу» — суміші уламків, деталей і шматків міді будь-якого ступеня забруднення — то цей вид брухту вважається чи не найпопулярнішим. Проблема в тому, що чимала кількість відходів, наявність залишків фарби, полуда або сторонні домішки роблять ціну «міксу» порівняно невисокою, до того ж після переплавки чистого металу з нього виходить небагато.

Лом мідного дроту — ще один вид брухту, який до того ж має свою класифікацію. Дріт може бути м’яким і твердим, виготовленим з безкисневої міді, лудженим. Електротехнічний дріт має круглий або ж прямокутний переріз різного діаметру з вмістом міді 99,9%. Він коштує найдорожче. В той же час луджений дріт довговічніший і пластичніший, а також міцніший на злам і розрив за рахунок покриття оловом.

Найдешевшим видом мідного металобрухту по праву вважається стружка, яка утворюється внаслідок механічної обробки виробів з міді (свердління, фрезерування тощо). Оскільки мідь обробляють по-різному, то і види мідної стружки теж різняться між собою. Як правило, стружка з міді буває двох видів: кручена або ж «берізка» та сипуча, розміром не більше 10 см. На багатьох виробництвах отриману стружку збирають і пакують у великі мішки, так звані «біг-беги». Чиста стружка зустрічається доволі рідко, оскільки в ній накопичуються надлишки масла, металів і бруду. Через це її вартість у пунктах прийому приблизно на 25% менша, ніж у решти видів мідного металобрухту.