Як забезпечити сировиною меткомбінати?

З кожним роком в Україні стає все менше металобрухту і навіть обмеження на його експорт не рятують від дефіциту. Обсяги лому чорних металів стабільно скорочуються протягом останніх 10 років: у 2001 році річний обсяг заготівлі брухту становив понад 10 млн тонн, а в 2017 році цей показник знизився до 3 млн тонн. При цьому у 2017 році українські меткомбінати спожили 4 млн тонн брухту.

Металобрухт — стратегічна сировина для українських металургійних заводів. Особливо цей ресурс важливий для електрометалургійних підприємств. Якщо звичайні меткомбінати здебільшого переробляють залізну руду, то електрометалургійні заводи практично на 100 відсотків залежать від брухту.

Основна причина падіння обсягів брухтозаготівель — виснаження легкодоступних джерел сировини та занепад машинобудування. Донедавна на дефіцит сировини також впливала висока ціна брухту за кордоном, що сприяло його вивезенню з країни. Проте підвищення експортного мита до 42 євро за тонну з вересня 2018 року усунуло цей фактор.

Відтак головною проблемою меткомбінатів лишається відсутність брухту в країні. Протягом найближчих п’яти років, за прогнозами асоціації «Укрметалургпром», обсяги брухтозаготівель в Україні будуть знижуватися. І головна причина такої тенденції — виснаження металофонду. Справа в тому, що споживання металопродукції в Україні безперервно падає з моменту здобуття незалежності. За даними агентства CRU Independent Authority, споживання металу на внутрішньому ринку, в порівнянні з радянським періодом, скоротилося на 95%. Так, в 1989 році Україна спожила 74 млн тонн металу, в 2000 — 13 млн тонн, в 2007 — 10 млн тонн, а в 2016 — 4 млн тонн. Іншими словами, через виснаження основних джерел — в країні не з’являється новий брухт.

За даними держпідприємства «Укрпромзовнішекспертиза» (УПЕ), на 2013 рік обсяг повністю зношеного металофонду становив близько 390 млн тонн. Станом на 2013 рік основні обсяги амортизованого металу знаходилися в обладнанні (85 млн тонн), будівлях і спорудах (73 млн тонн) і в транспортній інфраструктурі (64 млн тонн). І за останні 5 років за цими позиціями мало що змінилося.

Високий ступінь зносу в таких стратегічно важливих галузях як транспортна інфраструктура, трубопроводи та обладнання, не дозволяє національній економіці вийти на темпи розвитку хоча б на рівні 7-9% в рік. Важливим джерелом брухту може стати вагонний парк «Укрзалізниці» (УЗ), масштабну заміну якого уряд планує вже кілька років. Розрахунки на основі даних УЗ свідчать, що держкомпанія має запаси брухту на рівні 400 — 450 тис. тонн, що перевищує місячне споживання лому в країні. Поява на ринку цього обсягу істотно вплинула б на забезпечення металургів сировиною.

Потенційним джерелом утворення брухту може стати машинобудування, наприклад, військової та сільськогосподарської техніки. До збільшення обсягів споживання металу, а отже і зростання заготівлі брухту, повинна призвести модернізація трубопроводів операторів газорозподільних мереж (облгазів), магістральних газопроводів (держкомпанія «Укртрнасгаз»), нафтопроводів (держкомпанія «Укртранснафта») і аміакопроводу (держкомпанія «Укрхімтрансаміак»). Оновлення фонду житлово-комунального господарства також позитивно б вплинуло на внутрішній ринок металобрухту.

В той же час і заміна вагонного парку УЗ, і розвиток машинобудування, і модернізація транспортної галузі та житлово-комунального господарства вимагають одного — значних капіталовкладень. Лише інвестиції зможуть запустити ланцюжок виробничих переділів всередині країни: меткомбінати збільшать виробництво металу; машинобудівні підприємства виготовлять з нього продукцію; інфраструктурні підприємства оновлять свої фонди, що підвищить їхню капіталізацію, а меткомбінати отримають брухт необхідний їм для виробництва металу.