Чому брухт підшипників користується попитом у пунктах прийому?

Підшипник — це пристрій, що є складовою опори, яка підтримує вал, вісь чи будь-яку іншу конструкцію, та допомагає зафіксувати певне положення і забезпечити її коливання, оберт або лінійне переміщення із мінімальним опором. На сьогоднішній день існують певні класифікації цих деталей — за призначенням, за типом навантаження тощо. Але найчастіше їх поділяють за групами: підшипники кочення, підшипники ковзання, газостатичні підшипники, гідродинамічні підшипники, гідростатичні та магнітні підшипники. Завдяки своїй простій, але ефективній конструкції, ці механізми користуються неабияким попитом у багатьох галузях промисловості та на побутовому рівні. Що стосується ринку вторинних металів, то пункти прийому теж залюбки приймають брухт підшипників. Нижче ми розглянемо основні причини, які цьому сприяють.

— Підшипники є джерелом якісної легованої сталі. Це може видатися дивним, але старі підшипники, що припадають пилом ще з радянських часів, насправді виконані з цінної сталі. Як правило, основні вузли виробу (кульки, кільця і ролики) виготовлені з шарикопідшипникової сталі, номенклатура марок якої доволі широка. Так, високовуглецеві марки сталі характерні для кількох видів підшипників: тих, що експлуатувалися у стандартних умовах і тих, які працювали під граничним навантаженням, включаючи агресивні середовища або високотемпературний режим. Підшипники першого виду містять у своєму складі сталь леговану хромом, з додаванням марганцю, кремнію та молібдену. Щодо другого виду, то у структурі таких підшипників використовується теплостійкий і корозійно-стійкий метал, а сталь виплавлена за технологією електрошлакового або вакуумно-дугового переплаву. Визначити на око тип сталі підшипнику можна, орієнтуючись на його розміри. Зокрема, для більших вузлів характерний легований метал з підвищеною концентрацією кремнію і марганцю.

— У структурі підшипників використовуються бабіти. Спеціальні антифрикційні сплави, так звані бабіти, призначені безпосередньо для застосування всередині підшипників. Основу цих підшипникових сплавів складають олово і свинець, в той час як присадками служать інші кольорові метали: мідь, нікель, кадмій, натрій, магній тощо. Меншою цінністю у пунктах прийому користуються бабіти на основі свинцю. Втім, завдяки вищій робочій температурі порівняно із антифрикційними сплавами на основі олова, вони інтенсивно застосовуються для заливки підшипників дизельних двигунів та прокатних верстатів. Підшипники рухомого складу залізничного транспорту містять у своєму складі свинцево-калієвий бабіт, а от в автомобільних дизельних двигунах, і взагалі у конструкціях, що експлуатуються в умовах високих тиску і температури, свинцево-цинковий сплав.

— Підшипники слугують джерелом мідних сплавів. Особливо це стосується підшипників ковзання. Їхні основні вузли: втулки, пружини і вкладиші часто виготовляються з мідного сплаву — ливарної олов’яної бронзи. Альтернативно, фасонні виливки підшипників нерідко виконані з алюмінієвої бронзи, що не містить олова. Останнім часом на зміну мідному сплаву для виготовлення втулок ковзання приходять неметалеві матеріали: фторопласт, капролон тощо. Однак, повністю витіснити бронзу, незважаючи на зручність монтажу, вони не можуть, оскільки суттєво поступаються їй у довговічності. Альтернативним металом для виготовлення втулок ковзання може бути латунь. Також латунь часто використовують у якості замінника сталі при виготовленні сепараторів для підшипників кочення.

Говорячи про ціни на брухт підшипників у пунктах прийому, слід зауважити, що основним фактором, який впливає на їхню вартість, залишається тип металу у конструкції. Саме тому вироби, виготовлені з мідних сплавів та бабітів коштують дорожче, аніж їхні сталеві прототипи.