Сепарація металобрухту: технології та обладнання

При переробці кольорового і комбінованого металобрухту доволі часто виникає потреба відокремити один метал від іншого. Такий процес ще називають сепарацією, а наявність подібної послуги в пункті прийому металобрухту значно збільшує його ділову привабливість.

На сьогоднішній день сортування вторинних металів можна виконати мокрим або сухим способом. У першому випадку використовуються магнітостатичні або гідравлічні властивості рідких робочих середовищ, у другому застосовуються пневматичні або ж електромагнітні методи. Зважаючи на свою універсальність, найбільшою популярністю користується магнітна сепарація, в основі якої лежить поділ металів за їхніми магнітними властивостями.

Дія магнітного сепаратора полягає в наступному. У полюсних наконечниках діє нерівномірне за своєю силою магнітне поле, що забезпечується різницею в габаритах та площі наконечників. Сировину, яка підлягає сепарації, за допомогою вібролотків безперервно подають у регульований отвір між наконечниками, де обертається сепаруючий барабан. Залежно від напрямку його обертання, ліворуч або праворуч від нього встановлюється розділова призма, яка відокремлює матеріал, що падає під дією власної ваги (немагнітні матеріали) або відхиляється в сторону — під впливом магнітних сил. Конструкція такого агрегату може бути різною. Наприклад, для масивних фрагментів застосовується вертикальне магнітне сепарування, для легших — горизонтальне. Відзначимо, що ефективність способу магнітної сепарації напряму залежить від розмірів полюсних наконечників. У своїй роботі магнітний сепаратор використовує дію наступних силових факторів: сили тяжіння, відцентрових сил, які виникають при обертанні барабана та сили тертя.

Для дроблення і подальшої фрагментації брухту кольорових металів (комбінованих кабелів, поршнів тощо) застосовують технологію вертикальної сепарації. При цьому для подачі сировини можна використати як стрічковий конвеєр, так і вібролоток (останній застосовують для відокремлення дрібногабаритного металобрухту). Ефективність сепаратора такого типу залежить від розмірів відокремлюваних часток, щільності їх транспортування, ємності вібролотків та магнітних властивостей матеріалів, які підлягають поділу.

Значно ефективнішим варіантом є пристрої, які встановлюються на підвісних конвеєрах стаціонарно, причому або перпендикулярно до поздовжньої осі конвеєра, або під кутом до неї. Такі сепаратори доцільно встановлювати перед зоною розвантаження сировини, оскільки там її щільність мінімальна. Їхній найбільший недолік — великі габарити, які ускладнюють процес обслуговування агрегатів. У зв’язку з цим з’явилися магнітні сепаратори барабанното типу, які є дещо компактнішими і здатні забезпечити якісний поділ частинок розміром від 10 до 20 мм.

Окрім магнітного, існують й інші способи сепарації металобрухту. Зокрема, метод динамічної сепарації заснований на силовій взаємодії електромагнітного поля з частинками, що мають різну електропровідність. Електродинамічний сепаратор може утворювати електромагнітне поле двох видів: те, що обертається навколо приводного двигуна або те, що біжить від нього (це залежить від конструкції застосовуваних магнітів). Серед пристроїв першого типу найбільш поширені сепаратори роторного типу, причому привід ротора є повністю автономною конструкцією, яка не залежить від решти вузлів агрегату. У другому випадку використовуються стрічкові сепаратори, де поділ виконується за допомогою барабанного ротора, який є частиною приводного елементу конвеєра. Щодо решти способів сепарації металобрухту (пневматичного, електричного тощо), то застосовуються вони доволі рідко, оскільки є менш ефективними та універсальними.