Фактори, які впливають на ціну брухту мідного кабелю

На сьогоднішній день кабельний брухт є одним із основних джерел лому кольорових металів. Від решти видів металобрухту він відрізняється мінімальним вмістом домішок, завдяки чому його охоче купують пункти прийому кольорових металів. В основі будь-якого кабелю лежить одна або декілька струмопровідних жил з міді, вкритих загальною оболонкою. Залежно від того, в яких умовах відбувалася експлуатація, покриття кабелю може бути посилене захисним екраном або бронею.

Виділяють наступні типи кабелю: силові, побутові, контрольні та спеціальні. Силові мідні кабелі призначені для розподілу електрики, що подається електростанцією до підстанцій, об’єктів комунального і транспортного господарства, виробничих підприємств тощо. Як правило, усередині таких виробів є до п’яти струмопровідних жил. Побутові кабелі мають від однієї до кількох жил і застосовуються переважно для підключення приладів до переносних генераторів електроенергії, а також зварювальних установок до електромережі. Контрольні кабелі служать для з’єднання електроприладів, розподільних апаратів і різних механізмів в тунелях і каналах, коли відсутній ризик їх пошкодити. Монтаж цього виду кабелю можливий як на відкритому повітрі, так і в приміщеннях. Спеціальні кабелі застосовуються для передачі високочастотних і низькочастотних сигналів.

Брухт мідного кабелю — цінний вид вторинної сировини, тому скуповується практично в будь-якому вигляді у пунктах прийому металобрухту. Вартість, за якою можна здати кабельний брухт часто залежить від ряду факторів: якості сировини (чим вищий вміст міді в кабелі, тим вища його вартість); товщини перетину жили; чистоти (на кабелі не повинно бути залишків мастила, емалі, лаку, слідів зварювання тощо); цілісності оболонки і складності подальшої обробки брухту; обсягу партії (чим більше партія, тим вища ціна за 1 кг кабелю). Основним же фактором, який впливає на вартість брухту кабелю, є процентний вміст міді в ньому, а також її якість. У прайсах підприємств, які здійснюють прийом брухту, вказана, як правило, ціна за чистий метал, звільнений від ізоляції, мастила, фарби тощо. Для цього у пункті прийому беруть зразок кабелю, очищають його від обплітки і зважують. І лише після цього визначають кількість металу в отриманій партії, без урахування маси ізоляції.

Щоб не помилитися і здати брухт мідного кабелю за найвигіднішою ціною, потрібно провести аналіз вартості сировини на ринку і визначитися з колом потенційних покупців. Варто порівняти ціни прийому на брухт мідного кабелю в різних пунктах та замовити попередню оцінку матеріалу в компаніях, які пропонують найвигідніші умови. Також необхідно ознайомитися із репутацією покупця: уточнити, чи є у нього ліцензія на прийом кольорового металу. Не зайвим було б заготувати якомога більше сировини, адже велика партія брухту мідного кабелю буде коштувати дорожче. Ще один важливий нюанс — об’єктивна оцінка умов прийому. Часто безкоштовний демонтаж брухту і його доставка до підприємства компенсується заниженою вартістю товару, тому оцінювати необхідно комплекс послуг в цілому. Пам’ятайте, що очищений від обплітки мідний кабель в пунктах прийому приймається значно дорожче, на відміну від відпаленої міді, яка вважається матеріалом нижчої якості.

Щодо методів очистки мідного кабелю, то на сьогоднішній день їх існує декілька. Термообробка. Цей спосіб застосовується доволі рідко, оскільки суперечить екологічним нормам і має певні обмеження (не рекомендується випалювати брухт тонкожильного кабелю, так як метал може вигоріти разом з ізоляцією). Механічний метод або видалення ізоляції вручну (зачистка). Є доволі трудомістким процесом, який не завжди виправдовує себе з точки зору витрат часу і зусиль. Врешті очистка кабелю із використанням спеціального технологічного устаткування (наприклад, потужного і продуктивного автоматичного стриппера). Є найбільш ефективним і безпечним методом з точки зору екології, який, окрім всього, дозволяє зберегти зняту ізоляцію та відправити її на вторинну переробку.