Для чого потрібна легалізація заготівлі металобрухту?

Останніми днями у Комітеті з питань економічної політики Верховної Ради України активно обговорюється законопроект, спрямований на детенізацію ринку металургійної сировини. Усьому причиною обсяги заготівлі брухту чорних металів, які поступово падають, починаючи з 2000 року. Так відбувається через те, що інфраструктура і основні фонди підприємств не оновлюються вже десятки років. Старі фонди списувалися, нові не з’являлися і настав момент, коли списувати вже нічого.

Металобрухт необхідний меткомбінатам в якості сировини для виплавки сталі. Найбільше від нього залежать електрометалургійні заводи, які майже не використовують залізну руду у процесі виробництва. За даними компанії «Інтерпайп», заготівля брухту знизилася з 11 млн тонн у 2000 році до 3 млн тонн у 2017. Ситуацію ускладнює те, що конкуруючі металургійні підприємства за кордоном викуповують лом, на який претендують українські компанії. У 2017 році експорт брухту з України склав 486 тис. тонн. Більша його частина потрапила в невизнану Придністровську Молдавську Республіку на Молдавський металургійний завод, який контролює російський олігарх Алішер Усманов. Щоб захистити українські металургійні комбінати, у 2016 році Верховна Рада підвищила експортне мито на вивіз брухту до 30 євро з тонни і щороку подовжувала його дію. А нещодавно ставку мита збільшили до 42 євро за тонну.

Однак проблеми з металобрухтом залежать не лише від зовнішніх факторів, а й від внутрішніх. На сьогоднішній день заготівля побутового брухту в державі практично повністю знаходиться в тіні. Цей ринок вважається одним з найбільш криміналізованих в країні. За діючими правилами, будь-яка фізособа, що здає брухт, зобов’язана підписати акт прийому сировини, в якому повинні бути вказані ПІБ та контактні дані людини. Очевидно, що цього ніхто не робить. В результаті жоден невеликий пункт прийому брухту в країні не працює в законному полі.

Щоб легалізувати заготівлю брухту чорних металів, у січні два десятки народних депутатів зареєстрували законопроект №7497 «Про детенізацію ринку металургійної сировини». Розробкою проекту закону займалися Українська асоціація вторинних металів («УАВтормет») спільно з профільною асоціацією металургів «Укрметалургпром» і Мінекономрозвитку (МЕРТ).

Що ж пропонує законопроект?

1. Скасування поділу брухту на промисловий і побутовий.

Ще з радянських часів брухт поділявся на промисловий (лом, зібраний підприємствами) і побутовий (лом, зібраний фізособами). Така норма була спрямована на мінімізацію псування промислових об’єктів. Однак зараз як фізособи, так і юридичні особи можуть заготовляти і побутовий, і промисловий брухт. Поділ, з одного боку, втратив сенс. З іншого — створює умови для корупції. Зокрема, правоохоронні органи ідентифікують «вид» металобрухту на протилежний від вказаного заготівельником, щоб з’явився склад злочину. Від псування промислових об’єктів нинішня регуляторна база не рятує. Набагато ефективнішою така боротьба буде при посиленні кримінальної та адміністративної відповідальності за псування майна — промислового обладнання, комунальної інфраструктури, ліній електропередач тощо.

2. Спрощення вимог до заготівлі без переробки.

На сьогодні первинні пункти прийому не можуть офіційно працювати, тому що зобов’язані отримати акт обстеження від місцевої влади. Згідно з нинішніми вимогами, кожен пункт прийому повинен мати вантажопідйомне та брухтопереробне обладнання, яке економічно не вигідне для дрібних пунктів прийому. Через це чималу кількість пунктів прийому просто не реєструють, а податки не потрапляють до бюджету.

3. Дозвіл розрахунком за лом готівковими коштами.

Згідно із законом, оплата за сировину може відбуватися тільки за безготівковим розрахунком. Крім того, кожна людина, яка здає брухт, зобов’язана вказувати свої дані. Надмірна зарегульованість призводить до того, що майже весь брухт від населення приймається без дотримання встановлених правил.

4. Усунення правової колізії, що ставить всіх заготівельників поза законом.

Ще в березні 2016 року наказом МЕРТ №441 було скасовано ліцензування заготівлі брухту. Однак у багатьох законодавчих актах норма про ліцензування збережена. Наприклад, стаття 213 Кримінального Кодексу України передбачає відповідальність за здійснення операцій з металобрухтом без спеціального дозволу (ліцензії).

Розробка законопроекту, який мав спростити заготовлю брухту, почалася ще в 2013 році. За оцінкою асоціації «Укрметаллургпром», його прийняття дозволить збільшити доходи в бюджет від діяльності із заготівлі брухту в 20 разів — до 950 млн грн на рік.

«Зараз практично весь ринок первинного брухту знаходиться в тіні, оскілький відсутня можливість, на відміну від інших видів вторинної сировини, купувати лом за готівковий розрахунок. Таким чином, вся готівкова маса обертається без сплати будь-яких податків, в тому числі і військового збору «, — відзначив»президент «УАВтормет» Володимир Бублей.

За підрахунками асоціації, в Україні сьогодні діють приблизно 15 тис. дрібних пунктів заготівлі брухту, де неофіційно працюють близько 25 тис. чоловік. «На сьогоднішній день, в результаті непрозорих умов гри на ринку, багато потенційних гравців вважають за краще залишатися поза його межами, уникаючи високих корупційних, кримінальних та репутаційних ризиків», — розповів президент «Укрметаллургпрома» Олександр Каленков. За його словами, завдяки виходу на ринок нових вітчизняних і зарубіжних компаній, що використовують передові технології видобутку і переробки сировини, брухтозаготівля протягом 2-4 років повинна зрости щонайменше на 20%.

«Значні витрати» на виплати податків будуть покриті тими фінансовими потоками, які зараз підприємці витрачають на задоволення корупційних апетитів різного роду «перевіряючих» органів. А це щонайменше 2-3% від загального обороту коштів, що йдуть на оплату нелегального «обналу» і 2 — 5 доларів з кожної тонни брухту у вигляді «бонусів для «кришевателів», — говорить Каленков.

За словами Володимира Бублея, легалізація ринку дасть можливість залучити готівку для закупівлі металобрухту в банках. Завдяки цьому кошти, які раніше йшли в кишеню тих, хто контролює конвертаційні центри, потраплять в бюджет у вигляді податків. Крім того, легалізація заготівлі брухту змусить заготівельників приділяти належну увагу питанням охорони праці та екологічній безпеці, тому що їхня діяльність буде на очах у відповідних органів контролю.